© Андрій Парамонов (Харків)

Хто з харківців та гостей нашого міста не знає «Благбаз», або Центральний міський ринок. Незважаючи на те, що офіційно цей базар перестав іменуватись Благовіщенським ще у 1860-ті роки, оскільки поступово торгівля з Благовіщенської площі стала поширюватись на північ, де місто викупило приватні земельні ділянки: Дунінську леваду і Піскунівську леваду. Обидві левади отримали назву Базарної левади, на ній розмістили спочатку скотопригінний двір, з подальшими планами облаштувати новий Сінний ринок. На 1875 рік на Благовіщенській площі залишались лише три торгівельних ряди (менше 10 відсотків торгівельних площ) та виходив фасадом Суздальський гостинний двір. Колишній Благовіщенський базарь став офіційно іменуватись – Лопанським, оскільки більшість його території проходило вздовж річки Лопань і Лопанській набережній.

З середини 1880-х років Харківська міська управа почала розробляти плани що до реконструкції Лопанського базарю, однак тільки у 1890 році ці плани почали втілюватись да і то дуже повільно. Базарь поділили на три частини, розмістивши в них ти чи інші ряди. При перегляді топоніміки міста у 1894 році Благовіщенську площу вирішили продовжити між Суздальським гостинним двором, набережною Лопані та Базарною вулицею, таким чином основна і найкраща торгівля опинилась знову на Благовіщенський площі і ринок знову повернув своє ім’я Благовіщенського.

Перша частина Благовіщенського базарю була обмежена вулицями Різдвяною та Лопанською набережною, а від Бурсацького мосту її обмежила нова Базарна вулиця на яку виходила фасадом хлібна галерея. Тут розміщувались: червоні ряди, які йшли одразу за Суздальським гостинним двором, за червоними рядами йшла торгівля одягом, шкіряними виробами, далі до річки йшли ряди з торгівлею бакалією, москательними, свічними, галантерейними товарами, шапками, білизною. Все вільне місце займали торговці: 1) зеленю і фруктами; 2) рибою; 3) м’ясом; 4) посудний ряд; 5) горшковий ряд. По правий бік від Бурсацького мосту по Базарній вулиці почалось будівництво галереї для торгівлі маслом, сиром, молоком, яйцями.

Друга частина Благовіщенського базарю була обмежена Різдвяною вулицею та Піскуновським провулком. Всередині цієї площі був переведений з Лопанської набережної Толкучий ринок, який був оточений рядами лавок для торгівлі залізом, меблями, одягом, картузами, чоботами, Охотним рядом, на другому поверсі якого працював трактир, другий трактир виходив фасадом на Привозний базарь. На цьому останньому були лавки для торгівлі чорним товаром і товари для селянського вжитку, міські ваги, водорозбірна будка в якій існувала можливість напоїти тварин. Між Толкучим ринком та Привозним базарєм розміщувались хлібна галерея, ковбасний ряд, столи для торгівлі салом, чорний ряд і ресторація.

Третя частина Благовіщенського базарю була обмежена Піскуновським провулком та новою Гетьманською вулицею. Тут облаштували другий привозний базарь для торгівлі скотом, який розпочинався по праву сторону від Рогатинського мосту. На цьому базарі працювали чорні ряди, галерея для поденних робітників і шопа (харчова галерея з продовольчими товарами). Всю вільну площу колишньої Дунінської левади після другого привозного базарю зайняла нова Сінна площа з водопоєм для скоту. Вже на 1894 рік третя частина базарю поступилась частиною території для першої частини, якій стало тіснувато в обмеженнях 1890 року.

На 1895 рік було втілено лише частину наміченого, затрати які місту треба було вкладати в Благовіщенський базарь були на десятки тисяч рублів, тоді як суттєвих доходів він не приносив. Паралельно проводилось замощення вулиць які проходили повз базарь. Реконструкція супроводжувалась заміною діючих контрактів з торгівцями. У 1903 році масштаби перебудов вже досягли сотень тисяч рублів. Тільки капітальне будівництво у 1910-ті роки призвело до більш-менш зрозумілого планування Центрального міського ринку, який в народі так і залишився «Благбазом».  

Базарна вулиця не прижилась на мапі Харкова, існуючи в документації, вона не була перенесена на будинки базарю, між тим ми бачимо як її  перейменували у 1922 році в Комунальну площу, да і сам Центральний міський ринок теж отримав назву Комунального ринку. Сьогодні колишня Базарна вулиця носить ім’я Піскуновської вулиці на честь губернського аптекаря і приятеля Григорія Сковороди – Петра Піскуновського. Гетьманська вулиця була викреслена із ділової документації під час перегляду топоніміки міста у 1894 році, оскільки на ній не планувалось капітального будівництва. Сьогодні Гетьманську вулицю навіть не можливо і вгадати серед щільної забудови «Благбазу».