Чоботарська № 19, садиба купчихи Марії Жмудської
На розі вулиць Чоботарської та Ярославської стоїть одноповерховий кам’яний будинок з доволі багатим на архітектурні деталі фасадом. Мій інтерес до нього з’явився після того, як я отримав інформацію, що саме в ньому деякий час проживав один з моїх улюблених архітекторів Харкова – Володимир Миколайович Покровський, у 1906 році його призначили на посаду єпархіального архітектора і він саме в цьому будинку орендував квартиру.
Саме дворове місце довгий час було пустим, воно входило до володінь губернського архітектора, пізніше єпархіального архітектора – Федора Івановича Данилова. Воно було обмежено вулицями Коцарською, Чеботарською та Ярославською. Будинок Данилова стояв на куті Коцарської та Ярославської вулиць, а вбік Піскуновської левади йшов сад. Після смерті дійсного статського радника Федора Данилова, його родичі продали маєток дружині купця Марії Олексіївні Жмудській.
Родина Жмудських доволі відома у Харкові. Харківський 2-ї гільдії купець Андрія Якович Жмудський (1.12.1847-26.07.1928) займався торгівлею мануфактурою на паях з купцем Михайлом Соколовим. Він мав лавки у Суздальських рядах, входив до складу Харківського біржового комітету, почесний старшина харківського Комерційного клубу, приймав активну участь у будівництві Благовіщенського собору (передав 11000 карбованців). Дружина його Марія Олексіївна (1860 р. н.) народила йому десять дітей: п’ять хлопчиків (Анатолій, Микола, Сергій, Андрій, Олексій) та п’ять дівчат (Ганна, Марія, Варвара, Ангеліна, Катерина), серед яких найбільше були відомі редактор газети «Утро» Анатолій Андрійович Жмудський та художниця по костюмам Варвара Андріївна по чоловіку Каринська.
Після купівлі маєтку Данилова, майже одразу на пустопорожньому місці Жмудські наприкінці 1885 року подають прохання на побудову кам’яного будинку. А у 1886 році його вже було закінчено. Саме тут деякий час проживає родина Жмудських.
У 1913 році будинок по Чоботарській № 19 родина Жмудських продає Рувиму Захаровичу Блюмштейну, якій влаштував на дворовому місці картонажну фабрику. Блюмштейн зробив перебудови и добудови до старого будинку. У 1920 році будинок було націоналізовано більшовиками.