Чоботарська № 4, будинок підполковника Серебрякова
Будинки які у минулі часи належали молодшому поліцмейстера Харкова підполковнику Тимофію Петровичу Серебрякову по Чоботарській № 4 не збереглись. Навіть зображення поки що представити не можу. Забудова цього маєтку між Чоботарською вулицею та Базарною левадою була доволі щільною. Фасадом на Чоботарську виходили кам'яний будинок в 1,5 поверхи з антресолями і кам'яний одноповерховий флігель з підвалом. В середині двору стояли: деренв'яний будинок на кам'яному підвальному поверху, кам'яний двоповерховий будинок на підвальному полуповерху, дерев'яний одноповерховий сарай і декілька служб. У 1875 році з фасадом на Базарну площу побудовано ще один дерев'яний одноповерховий будинок, в якому повинні бути розташуваться три лавки. В тому ж році холодний сарай перепланували і зробили його теплим. При перевирці планів на місці, виявилось, що Серебряков прихватив трішки міської землі і його червону лінію по Базарній леваді подвинули на 2 сажні. Серебряков апелював, що у минулому році купцю Хотянцову те зійшло з рук, але міська управа була непреклонною.
Тимофій Серебряков (1802 року народження) походив з родини обер-офіцера, військову службу розпочав у 9-му егерскому полку з 26 жовтня 1820 року. Чин прапорщика отримав 23 грудня 1825 року. Щ 16 квітня 1828 року полковий адьютант 7-го егерського полку. З 18 липня 1828 року підпоручик, 3 квітня 1830 року нагороджено орденом Святої Ганни 4 ступеню. З 16 березня 1831 року переведено до 6-го нарабінерного полку, назначено старшим адьютантом загону на кордоні Курляндської губернії та Царства Польського. За хоробрість 24 листопада 1831 року нагороджений орденом Святої Ганни 3-го ступеню. З 24 червня 1832 року в чині поручика. З 2 лютого 1833 року переведено в Лейб-гвардії Волинський полк, адьютант Віленського генерал-губернатора. 29 березня 1835 року нагороджено орденом Святого Станіслава 3 ступеню. З 19 лютого 1837 року в чині штабс-капітана. В тому ж році призначено поліцмейстером в м. Вільно в чині майора. З 1840 року поліцмейстер в м. Казань. 13 грудня 1841 року уволений з армії в чині підполковника. З 29 квітня 1843 року поліцмейстер в м. Чернігов, з 14 лютого 1845 року поліцмейстер в Ніжині. Молодший полімейстер в Харкові з 13 січня 1847 року. Нагороджено від імператора бриліатовим перснем 19 вересня 1850 року.
Дружина Т. П. Серебрякова - Олександра Ковалевська. Діти: Володимир (13.12.1838 р. н.), Олександр (8.06.1840 р. н.), Микола (5.12.1841 р. н.), Марія (8.07.1843 р. н.), Єлізавета (28 серпня 1848 р. н.).