© Андрій Парамонов (Харків)

Дворянський рід Іванових поселився в Ізюмському повіті у другій половині XVIII століття. Родоначальником слід вважати секунд-майора Гаврилу Івановича Іванова, який на протоці Домаха в Ізюмському повіті заснував село Гаврилівка (сьогодні село Барвінківської громади Ізюмського району Харківської області), де побудував дерев’яну Архангело-Гаврилівську церкву (1797 р.), дерев’яний будинок, розбив фруктовий сад. Їм же було засновано і село Пригоже. Великі земельні угіддя 5623 десятини землі давали в урожайні роки до 10000 рублів сріблом доходу. Гаврило Іванович Іванов помер 15 травня 1807 року і був похований в огорожі побудованої ним церкви, а його дружина Марфа Дем’янівна, проживши 53 роки, померла 16 серпня 1831 року і була похована в саду маєтку.

Після смерті батька маєток поділили двоє синів, полковник генерального штабу Дмитро Гаврилович Іванов (1803-19.10.1861) отримав у спадок маєток Гаврилівка, а його молодший брат поручик Гаврила Гаврилович Іванов село Пригоже. Третій син – Василь Гаврилович Іванов проживав у Харкові, був доглядачем Харківського духовного училища та свою частку спадщини отримав грошима.

Дружиною полковника Дмитра Іванова стала сусідка, дочка спадкового дворянина Харківської губернії Марія Андріївна Антонова (15.06.1820 – 10.01.1892). Від цього шлюбу народилися діти: Олександр, Марія, Ганна, Ольга, зараховані до спадкового дворянства по Харківській губернії 18 березня 1848 року. Ще один син Панкратій закінчив Харківську духовну семінарію та служив протоієреєм у Харкові.

Наша героїня Марія Дмитрівна Іванова народилася селі Гаврилівка 8 липня 1840 року за старим стилем, тобто 185 років від дня її народження Харків має відзначати 20 липня 2025 року.

Хрестили Марію в Архангело-Гаврилівській церкви села Гаврилівка 22 липня 1840 року. Хрещеними батьками стали дядько по батьківській лінії поручик Гаврило Гаврилович Іванов та бабуся по материнській лінії Ганна Іванівна Антонова, уроджена Данилевська, яка була тіткою письменнику Григорію Петровичу Данилевському. Таїнство хрещення здійснювали священик Андрій Селітренніков та дячок Дмитро Андрєєв.

Марія Дмитрівна Іванова здобула домашню освіту, а потім навчалася живопису в Дрездені під керівництвом професора Ергардта. 1868 року вона здала випробування в Академії мистецтв на звання вільного художника, при цьому стала першою жінкою в імперії, якій було присвоєно звання художника. А вже 1869 року відкриває у Харкові першу приватну школу малювання для розвитку художніх здібностей та поширення прикладної художньої освіти. Перші навчальні роки школа орендувала приміщення коштом Марії Дмитрівни.

У перший навчальний рік у ній навчалися 15 учнів, головним чином діти ремісників, 1/3 з яких навчалися безкоштовно або відповідно до батьків. У 1870-71 році у школі було вже 23 учні, у наступному навчальному році 27, у 1872-73 році – 35, а коли у 1873-74 навчальний рік їх стало 67. Марія Дмитрівна змушена була просити щорічну субсидію на розвиток школи у 600 рублів.

У школі викладали креслення, малювання, живопис, перспективу, ліплення з глини, а з 1874 року й чистописання. У 1871 році Марія Дмитрівна відправила роботи своїх учнів до Академії на конкурс малювальних шкіл, з 12 учнів 9 були удостоєні нагород: 3 учні отримали срібні медалі та похвальні листи, а 6 учнів похвальні листи. За заснування школи малювання Марія Дмитрівна була удостоєна звання почесного вільного спільника Академії мистецтв.

Чоловіком Марії Іванової став спадковий дворянин Сергій Олександрович Раєвський, випускник Першої чоловічої гімназії м. Харкова та математичного факультету Імператорського Харківського університету, інспектор, а пізніше піклувальник Харківського навчального округу, голосний міської думи, голова Комітету Народного дому. А починав він ще будучи студентом безкоштовним учителем у школі для дівчат, брав участь у створенні Харківського товариства з поширення у народі грамотності.

У 1877 році за проектом архітектора Болеслава Михайлівського Марія Дмитрівна з чоловіком будує двоповерховий особняк і школа малювання переїжджає з 1878 року в цю будівлю, що вціліла до наших днів вулицею Чернишевською за № 6.

На початку 1890-х років Марія Дмитрівна починає втрачати зір і з 1896 року школа малювання була перетворена на Міську школу малювання та живопису, вона зайняла другий поверх Художньо-промислового музею на Сергіївській площі. Незадовго до її смерті у 1912 році школу було перейменовано на Харківське художнє училище для якого за проектом Костянтина Миколайовича Жукова було закінчено у 1915 році спорудою особливу будівлю на нинішній вулиці Мистецтв 8, яка і сьогодні служить своєму призначенню. Сьогодні тут розміщується Харківська державна академія дизайну та мистецтв.

Маєток Гаврилівка належало М. Д. Раєвській-Івановій до самої смерті, воно на початок XX ст. складалося з 765 десятин землі, і його основний дохід був від продажу хліба, худоби було мало, в основному для потреб економії. Вона померла у грудні 1912 року і була похована у селі Гаврилівка поряд із прахом своїх батьків.