© Андрій Парамонов (Харків)

Першим мостом у місті Харкові можна вважати греблю млина, якій було побудовано не раніше 1648 року жителями слобідки біля Білгородської криниці. Останній раз ми її бачимо на плані 1805 року з доволі значною довжиною, оскільки слугувала для поєднання жителів міста з Немишлянською слободою. Серед харківців та гребля іменувалась Бродки, а місцевість далі за ними з маєтностями козацької старшини – «За бродками».

Перший повноцінний міст у Харкові ми бачимо через річку Лопань у проїзної Лопанської башти цитаделі харківської фортеці, яка стояла внизу сучасного Соборного узвозу, тобто напроти Благовіщенської церкви. Перша згадка про нього датується 1669 роком, хоча вірогідно він існував і раніше. Ми бачимо його на плані 1730 року Матіаса Ретча і на плані 1742 року Івана Сациперова. Він неодноразово ремонтувався, однак на початку 1760-х років його розміщення вже не задовольняло губернську владу. Його було розібрано остаточно після того, як Харків став губернським містом і у 1766 році було побудовано новий дерев’яний міст через Лопань напроти в’їзду в Харків зі сторони майбутньої Херсонської дороги, або вулиці Катеринославської, тобто на тому самому місці, де стоїть і сучасний Лопанський міст. Вперше нам його показує план цитаделі харківської фортеці 1767 року і план міста губернського архітектора Івана Вільянова за той самий рік.

Коли вже було відомо, що Харків відвідає імператриця Єкатєрина друга, то вирішено було побудувати в Харкові два кам’яні мости через Лопань і Харків за проєктом губернського архітектора Петра Антоновича Ярославського. І хоча «Географический словарь» 1808 року описує його як існуючий: «через реку Лопань каменный о трех сводах мост», насправді вже у 1802 році замість нього побудували новий дерев’яний. Кам’яний міст Ярославського пробудовано у 1784 році, він обійшовся казні у 25000 рублів, що було неймовірно дорого, саме тому на кам’яний міст через річку Харків грошей і не знайшлось.

Другий повноцінний міст у Харкові побудували при дорозі на Чугуїв через річку Харків, навпроти старої дерев’яної Михайлівської церкви. Перша згадка про нього датується 1674 роком, але можливо він існував і раніше. Останній раз ми його бачимо на плані міста 1742 року.   

Ще одним мостом через Лопань можемо вважати греблю млина нижче за течією сучасного Лопанського мосту. Вперше ця гребля показана на плані 1709 року, а побудована вона не раніше 1702 року, коли було скасовано воєводське управління і козацька старшина розпочала дозволяти собі будівництво млинів поруч із фортецею. На планах 1767-1780-х років ця гребля існує одночасно із Лопанським мостом, а вже у 1804 року греблі не існує.

Ще одна гребля млина з’явилась після 1702 року на річці Харків, володіли ним полковий суддя Семен Афанасьєв, а потім його син харківський полковник Григорій Семенович Квітка. Побудова цієї греблі на швидкий річці Харків призвела до появи у місті другої Нетечі, а основна течія річки Харків стала проходити південніше. Ця гребля під назвою Барабашовська проіснувала доволі довго і тільки у 1840-і її вдалось викупити місту і побудувати замість неї Кузнецький міст.

Після 1709 року Квітки побудували ще одну греблю млину на річці Харків поблизу острожних стін форштадта на Подолі. Ми її вперше бачимо на плані Матіаса Ретча 1730 року, але вона існувала і раніше. Вона слугувала для сполучення на село Основу і далі Мерефу, цей же напрямок виходив на стару Валківську дорогу. Після зміни русла річкою Харків, ця гребля опинилась на протоці Нетеча, так що новим власникам Дуніним прийшлось перенести її на річку Харків, тим більше, що сама Нетеча вже існувала не більше як калюжа, через яку переходили в брід навіть діти. Наприкінці XVIII  ст. Нетечу взагалі засипали. Ця гребля проіснувала до 1822 року, місто вже у 1817 році побудувало поруч із нею повноцінний дерев’яний міст, так званий Нетеченьский, що поєднав центральну частину міста з Воскресенською парафією.  

При формуванні нової дороги на Москву у 1760-і роки було прийнято рішення побудувати міст через річку Харків, який пізніше поєднає вулиці Московську і Старомосковську. Як я вже писав вище на початку 1780-х років на кам’яний міст побудувати не змогли за нестачею грошей, а дерев’яний весь час потерпав від повені.

Окремо слід згадати про міст який поєднав Подольську вулицю із Василівським островом на р. Харків, де існував трактир і влаштовувались різні гуляння багатої публіки.

Після 1833 року були побудовані Благовіщенський через Лопань (на місті першого мосту в Харкові) та Базарний через Лопань, який йшов від Семінарської гори (Бурсацький узвіз) на Дунінську та Піскуновську левади.

Якісні переміни у будівництві мостів розпочинаються з приходом у Харків генерал-губернатора Сергія Олександровича Кокошкіна, про що слід писати в окремій публікації.