Шептаки, Михайлівська церква (С. Таранушенко)

Михайлівська церква.

Фото і схематичний обмір плану 1932 р.

Коли збудовано Михайлівську церкву, не знаємо. Відомо лише, що її тричі переносили з місця на місце. Останній раз – в 1820 році; її поставили на кутку, що зветься Кожухівка (Ф. Гумилевский «Чернигов». Ч. VI. С. 45–46), де вона стоїть і зараз.

В якій мірі Михайлівська церква зберегла після троєкратних переміщень свій первісний вигляд, сказати важко. Тому ми обмежилися лише фотографуванням та схематичним обміром плану її. Це – одноверха, п’ятизрубна, хрещата в плані з виділеним центром будова. Центральна дільниця – квадрат; чотири рукави її в плані також квадрати з стороною = ½ діагоналі центра кожний. І в принципі побудови плану, і в архітектурних формах обидві шептаківські церкви мають спільні риси. Михайлівська церква, певно, старіша Рождественської. Вона витримана в більш суворих формах. Зруби стін Михайлівської церкви пропорційно до довжини плану їх значно нижчі, ніж в церкви Різдва, а перекрито зовні рукави обох пам’яток однаково: двоспадистим дахом з димничком на торцях. Верх Михайлівської церкви відносно до корпуса зрубів стін вищий, ніж у церкві Різдва. Всередині квадратова призма зрубу стін центральної дільниці переходить спочатку у чотиригранний залом. На межі переходу першого залому у восьмерик кутки квадрата зрізають короткі бруси – вони і становлять початок південно-західної і аналогічних граней восьмерика. Пазухи в цих кутках підшито горизонтальними трикутниками. Другий залом в нижній його половині звужується повільніше, а у верхній, навпаки, дуже енергійно. Перекрито останній залом плоским плафоном. Ліхтар – глухий. Зовні ліхтар і його завершення непропорційно важкі, певно це – продукт репарацій. Верх восьмерика в інтер’єрі зміцнює суцільне кільце різьблених ригелів.