Церква Різдва 1774 р.[1]

Обмір 1932 р., фото 1930-го і 1932 рр.

В колишньому сотенному містечку Шептаках дві церкви, обидві дерев’яні, одноверхі: Різдва і Михайлівська. Різдвяну побудовано на кошти Кирила Розумовського, Михайлівську збудувала громада козаків.

Церква Різдва збудована в 1774 р. з соснових брусів. Крім рис, типових для значної кількості дерев’яних церков XVII–XVIII вв., вона має в конструкції, архітектурних формах, пропорціях ряд особливостей, які в інших пам’ятках не зустрічаються.

В основі плану лежить рівнораменний хрест, що складається з центрального квадрату, чотирьох рукавів (квадратів, рівновеликих центральному, але з відсіченими зовнішніми кутами). Кутки між рукавами заповнюють чотири, теж однакового розміру, але менші квадрати (з відсіченими зовнішніми кутами). Отже, план займає велику площу, складається з 9 дільниць, а верх у церкви один, тоді як у Троїцькій церкві в Коропі при 9 дільницях плану верхів 5, а в Троїцькій в Новомосковську їх дев’ять.

Зовнішній вигляд Шептаківської церкви виявляє принцип суворо додержаної централізованої композиції мас. Чотири міжрукавні зруби найнижчі; зруби стін рукавів вдвоє їх вищі. Над центральним квадратом зрубу стін підноситься головний верх – центр і вузол композиції будови. Міжрукавні зруби покриті дахами на три схили кожний; вершина даху їх лежить під карнизом дахів рукавів. Рукави покрито двосхилими дахами з «димничками»; гребінь їх дахів сягає карниза зрубу стін центральної дільниці. Таким чином, висота і маси дільниць ступнево зростають в напрямі до центру. За тим же принципом розміщено і вікна. В міжрукавних дільницях вікна розміром найменші; прорізані вони в гранях, орієнтованих по сторонах світу, ближче до землі, ніж вікна рукавів. В рукавах вікна розміщаються лише на торцевих гранях зрубів. Нижні прямокутні вікна рукавів більші, ніж у міжрукав’ях, а прорізані вони в зрубах вище. Над ними в верхній половині зрубу кожного рукава прорізано по круглому віконцю[2]. Ще вище лежать вікна центрального восьмерика і над ними –  вузькі й високі вікна ліхтаря. Так само в напрямі до центра і догори зростає стрункість зрубів. Висота зрубів міжрукав'я дорівнює їх довжині (чи ширині). Висота зрубів рукавів уже дорівнює діагоналі їх плану. В центрі перехрестя над гребнями дахів рукавів підноситься верхня частина зрубу стін центральної дільниці (в плані вона внизу квадратова, вище – восьмигранна)[3]. Вище підноситься восьмерик, над ним – залом, світловий ліхтар, другий залом, глухий ліхтар, третій залом і, нарешті, головка з хрестом. Перехід зрубів стін від приземкуватих до струнких повторюють і форми верха. Внизу – низький, але широкий восьмерик; над ним – стрункий за пропорціями світловий ліхтар. Він переходить у напружено витягнуте догори завершення: глухий ліхтар, останній залом, голівку, хрест.

Зовні церква, безперечно, не раз ремонтувалася. З’явилися ганочки при вхідних дверях. Після прибудови їх нижні вікна в бабинці й обох рукавах довелося знизу частково зашити. Плоскі грані дахів на рукавах і на заломі восьмерика нагадують первісне покриття церкви деревом. Під час пізніших ремонтів зовнішній вигляд восьмерика і ліхтаря змінився. Їх зовнішній вигляд дещо «розійшовся» з формою їх всередині. Порівнюючи фото з креслениками, ми переконуємося в тому, що і форма, і розміри світлового ліхтаря зовні розходяться з виглядом його в інтер’єрі. На кресленику вікна ліхтаря знаходяться під самою стелею і далеко від низу зрубу, а зовні ті ж вікна починаються при самій підошві ліхтаря. Так само показаному на фотографії стовщенню зовні восьмеричка нижче вікон не відповідає форма зрубу всередині; всі ці риси могли прийти внаслідок ремонтів. Можливо, форми дахів рукавів (з «димничками») також не первісні.

Ряд особливостей має Шептаківська церква і в інтер’єрі. Шестигранні зруби бабинця і останніх трьох рукавів вгорі переходять у восьмигранний залом дуже круто (30°) заломленими гранями. У бабинці залом переходить у рудиментарний (висотою в 1 вінець) восьмеричок, зверху пристрелений плоским плафоном. В останніх рукавах залом завершується просто плафоном без восьмеричка. Перехід зрубів стін рукавів у восьмигранний залом оздоблено різьбленими ригелями. Пазухи за цими ригелями у бабинці і північному рукаві закрито похилими клинами, а у вівтарі й південному рукаві – плоскою трикутною підшивкою. Ригелі заложено також і над короткими гранями зрубів рукавів. Рукави всередині виглядають стрункими і монументальними. Проекція граней залому рукава складає розетковий візерунок, що надає їм ошатності. Але найбільш ошатна – центральна дільниця.

Бабинець на середині висоти зрубу переділено настилом хор. Над хорами поверх південної й північної граней зрубу стін положено два сволоки, а зверху їх – третій в напрямку схід-захід; на ньому завішено три кришталеві люстри. Бабинець від центра відділяють заплечики. Широченькі заплечики відділяють також західні міжрукав'я від сусідніх рукавів. Просвіти з між рукавних дільниц до рукавів. Просвіти з між рукавних дільниц до рукавів невисокі. Міжрукав'я перекриті плоскою стелею. Невисокий просвіт сполучає бабинець з центром. Ще нижчий просвіт сполучає головний вівтар з центром.

Три західних дільниці складають ніби відокремлену до певної міри групу приміщень. Другу групу складають три східні дільниці; їх зруби мають значно коротші заплечики, ніж західні зруби, а між собою вони сполучаються дверима. Третя група дільниць – зруби центральної дільниці та південного і північного рукавів. В їх бік заплечиків ні з заходу, ні зі сходу немає. Ці три приміщення сполучені високими просвітами і утворюють ніби єдину широку залу (трансепт). В центрі її підноситься зруб центральної дільниці. На 8-метровій висоті по кутках центрального чотиригранного зрубу заложено 4 різьблені ригелі; вони переводять його у восьмигранний; притому грані орієнтовані по сторонах світу – пряме продовження граней чотиригранника. Пазухи під ригелями закрито похилими клинами. На висоті 14 м, або на висоті, що дорівнює сумі довжини плану центра й бабинця, зруб навколо обходить пояс різьблених з лиця ригелів. Репертуар оздоб ригелів складають: вервечка, сухарики, а знизу фестони. Цей пояс ригелів умовно відмежовує від зрубу стін невисокий, але такий же широкий і довгий, як зруб стін, восьмерик. Над поясом ригелів у восьмерику прорізано четверо вікон. На верху зрубу восьмерика заложено ще чотири ригелі. Досі зруб стін центральної дільниці від самого долу аж до залому витримував єдину вертикаль. На висоті 17 метрів крутим (47°) заломом простір дільниці різко звужується і переходить у високий стрункий ліхтар. В ньому прорізано четверо вікон. Зверху ліхтар прикритий плафоном, який і завершує на 22-метровій висоті струнку, енергійно витягнуту догори центральну дільницю. Отже, внутрішня висота центральної дільниці на два метри більша довжини плану будови. Низ зрубу ліхтаря оздоблено різьбленими «ложками», що ніби намистом охоплюють основу ліхтаря.

Освітлено церкву всередині скупо. Вікон небагато. До того ж сучасне офарбування темно-синьою фарбою верхів усіх рукавів, стель міжрукавних дільниць та залому центральної дільниці значно зменшує освітлення будови.

У південному рукаві вгорі зрубу стін заложено, як і у бабинці, два сволоки в напрямку схід–захід, а у вівтарі теж два сволоки в напрямку південь–північ. Крім того, в західних кутках вівтаря врубано не одну, а дві пари ригелів: одну на верху зрубу, а другу – нижче.

Аналіз обмірних креслеників церкви Різдва в с. Шептаки показав: в основу побудови плану положено квадрат центральної дільниці. Чотири рукави – рівновеликі центру квадрати з відсіченими зовнішніми кутами. Південна й північна грані бабинця та відповідні їм грані останніх рукавів дорівнюють 7/8 сторони квадрата, а західна грань бабинця і всі їй аналогічні – ½ діагоналі плана центрального квадрата. Міжрукав’я – квадрати з відсіченими зовнішніми кутами. Довжина й ширина їх дорівнюють ½ діагоналі центрального квадрата, а східна й південна грані південного вівтаря дорівнюють 1/5 довжини плану будови. Це – схема; окремі грані ділянок дають певні (незначні) ухилення від зазначених вище.

Висота зрубу стін вівтаря й бабинця дорівнює діагоналі плану центральної дільниці, а внутрішня висота вівтаря й останніх трьох рукавів дорівнює подвоєній діагоналі прямокутника = ½ плану міжрукав’я. Висота четверика центрального зрубу дорівнює діагоналі плану дільниці. Висота восьмигранної частини зрубу стін центральної дільниці до початку першого залому = довжині плану дільниці. Внутрішня висота дільниці від підлоги до початку першого залому = діагоналі плюс сторона плану центра. Залом центрального верху у розрізі дає трапецію, основа її – довжина восьмерика (вгорі), верхня грань = 1/3 повної довжини восьмерика (вгорі), і висота теж = третині повної довжини восьмерика. Висота залому і восьмигранної частини зрубу стін центральної дільниці, разом взятих, дорівнює діагоналі квадрата зрубу стін дільниці (вгорі). Довжина плану ліхтаря = висоті залому. Висота ліхтаря дорівнює ½ довжини плану восьмерика, висота центральної дільниці від підлоги до низу вікон у ліхтарі дорівнює довжині плану будови. Висота верха центральної дільниці = сумі діагоналі і ½ довжини плану центру. Внутрішня висота центральної дільниці – більше довжини плану будови на ¼ довжини плану центра.

Низ прямокутного вікна у вівтарі заложено на висоті = ½ довжини плану дільниці, а верх такого ж вікна в зрубі бабинця лежить на висоті = довжині плану центральної дільниці. Низ круглого вікна бабинця від підлоги відділяє відстань, що дорівнює діагоналі прямокутника = ½ плану дільниці. Низ вікна у ліхтарі, як уже вказано, лежить на висоті, що дорівнює діагоналі прямокутника = ½ плану дільниці. Низ вікна у ліхтарі, як уже вказано, лежить на висоті, що дорівнює довжині плану цілої будови, а заложено його над верхнім вінцем зрубу восьмерика на висоті = ½ діагоналі чотирикутника, що становить ½ плану центра. У восьмерику вікна заложено над основою восьмигранної частини зрубу на висоті = ½ діагоналі плану центра.