© Євген Панов (Біляївка)

Село Роздолля засноване не раніше 1776 року, входило до складу Слов'янського повіту Катеринославського намісництва, з 1796 року в скліді Павлоградського повіту Катеринославської губернії. З 1820 року у складі Зміївського повіту Слобідсько-Української (Харківської) губернії.

В теперішньому часі топонім Роздолля об’єднує в єдине село колись окремі хутори які були розташовані вздовж річки Велика Солона.

В період підготовки до ХII Всеросійського Археологічного з'їзду у Харкові в 1902 році, на північній околиці теперішнього села Роздолля експедицією під керівництвом  харківського університетського історика-археолога А. М. Покровського були розриті та досліджені 3 кургани, в одному з яких  «… відкрито поховання скіфського періоду із золотими та бронзовими речами грецької роботи». Крім того, в одному із поховань було виявлено сарматське поховання ІІ – ІІІ ст. н.е. з бронзовим дзеркалом та двома глиняними курильницями»

Кам’яну бабу з тих курганів вивезли в експозицію Музею археології та етнографії Харківського університету.

З радянських часів в історичних довідниках згадується про село Роздолля, як один із зимівників Орільської паланки Війська Запорізького Низового, нібито, заснований в 17 столітті. Проте документальних підтверджень цьому факту немає. Однак є фактом, що територія теперішнього села Роздолля до 1775 року була підконтрольна Орільській паланці Війська Запорізького Низового.

Перші документальні підтвердження появи населених пунктів в теперішньої сільської агломерації Роздолля  з'являються в кінці 18 століття. В цей час складаються Генеральні Плани Межування і на них наносяться назви хуторів та сел.

Так хутір Осинівка (наразі це частина села Роздолля під назвою Маяк) був заснований на головному витоку річки Велика Солона в проміжок часу між 1777 та 1794 роками. На 1850 рік перебував у володінні штабс-ротмістерши Клеопатри Афанасієвої доньки Хлопової.

Верстою нижче по течії  від Осинівки, значно пізніше, був заснований хутір Роздолля. Ще нижче по течії був розташований хутір Кисілєв (надалі мав назву Солонці). На 1777 рік хутір перебував у власності полкового есаула Василя Юріна сина Дєментьєва. За радянських часів ця частина села мала назву Третя бригада. Наразі вже не існує.

Зараз це важко уявити, але на момент складання геометричних планів межування в 18 столітті територія теперішнього села Роздолля була розділена кордоном між Зміївським повітом Харківської губернії та Павлоградським повітом Катеринославської губернії. Так Осинівка відносилась до  Харківської губернії, а хутір Кисілєв до Катеринославської губернії. Лише на Плані генерального межування Катеринославської губернії 1830 року зазначено, що частина землі, включно з хутірком Кисілєв передана в Зміївський повіт Харківської губернії.

Відтоді кордон між губерніями змістився трохи південніше. Зараз це кордон між Лозівською громадою та Біляївською громадою. І той кордон між Харківщіною та Катеринославщиною проіснував аж до 1927 року. Аж поки  Лозівський район (радянських часів) не передали з Дніпропетровської округи в Харківську округу.

Хутір Роздолля, який дав назву селу (наразі це провулок Кучанський села Роздолля) заснований в 1850 році на річці Велика Солона на землях колишньої Орільської пустоші.

На 1850 рік хутір перебував в складі Зміївського повіту Харківської губернії. Власниця ротмістерша Єлизавета Петра донька Баронеса фон Раден.

Довідка: Баронеса Єлизавета Петрівна фон Раден:

- За народженням Єлизавета Петра донька фон Мейєр.

- За першим браком Єлизавета Петра донька Лесевіцька (Титулярний советник).

- За другим браком Єлизавета Петра донька Баронеса фон Раден (Ротмістр).

На 1850 рік в хуторі Роздолля проживали 13 кріпаків чоловічої статі та 9 осіб жіночої статі. Зазначені родини: Акимов, Шевченко, Свистельник, Нетриус. Всі переведені зі Зміївського повіту деревні Райської в 1850 році.

Довідка: Деревня Райська (Лошкаревка також) була розташована на злитті річок Попільна та Попільнушка. В наші дні це дно Краснопавлівського водосховища.

На 1858 рік хутір Роздолля перебував в складі Зміївського повіту Харківської губернії. Власники поручики Михайло та Федір Павла сини Барони фон Раден. Проживали 100 кріпаків чоловічої статі та 116 осіб жіночої статі. Зазначені родини: Акимов, Шевченко, Свистельник, Нетриус, Ладыга. З приміткою «Переведен из деревни Райской Змиевского уезда в 1853 году»:   Копернак, Омельченко, Гайворонский, Недоступ, Бурьян, Лизенко, Сергеев, Мирошник, Кулачок, Шныря, Копернак, Ищенко З приміткою «Переведен Змиевского уезда из хутора Сербовский в 1853 году»: Астахов, Нестулый, Дуленко, Корлюк, Чеботок, Передиряев, Хандоженко, Матюшка. Також з приміткою «Переведен Змиевского уезда из села Геевки в 1853 году»: Поляков, Коноваленко, Алексенко, Гутник, Яременко, Гей, Шевченко, Хомченко, Панченко, Сидоров, Меркитанец, Заворотный, Коваль, Жуков, Литвиненко, Колочок, Суховей, Заворотный, Надточий, Давыденко, Москаленко, Рудяков.

До появи в селі Покровської церкви жителі Роздолля були прихожанами Свято-Троїцької (Троїцької) церкви с.Чорнокам’янка Зміївського повіту. Храм стояв в селі яке було розташоване на річці Попільна. В наші дні затоплене Краснопавлівським водосховищем.

За радянських часів село було центром Роздольської сільської ради Олексіївського (Первомайського) району.. Дворів – 350. Населення – 988 осіб.

На 1920 рік в с. Родолля 201 двір, 119 дворов росіян, 82 двора українців. Жителів 1083 людини. 

1923 рік, село Роздолля центр сельської ради Попельнянської волості, проживає 453 людини, та у Роздольскому товаристві проживає 818 людей.

Під час радянської колективізації в 1925 року в селі організовано перший ТОЗ (товариство обробки землі), до якого увійшло 12 бідняцьких господарств.

У Роздоллі знаходилась центральна садиба колгоспу з однойменною назвою, за яким було закріплено 4,3 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3,6 тис. га орної землі. Господарство спеціалізувалось на виробництві та вирощуванні зернових і технічних культур, молока, м'яса.

У роки Другої світової війни на фронт пішли 140 жителів села, 120 із них загинули, 59 осіб нагороджено орденами та медалями. Уродженець села І. М. Максюта за мужність, виявлену у листопаді 1943 року під час форсування Дніпра, удостоєний звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

З 2020 року село Роздолля в складі Біляївської сільської громади Лозівського району Харківської області, є центром Роздольського старостинського округу.