Село Максимівка воно ж Хрестова, воно ж Горохівка при річці Берека, сучасної Олексіївської громади Лозівського району Харківської області.

Максимівка заснована не раніше 1776 року дворянином Богодухівського повіту Максимом Івановичем Павловим, він син Івана Федоровича Павлова. Основний маєток в селі Максимівка Богодухівського повіту. На час заснування Максим Іванович Павлов служив підканцеляристом Бахмутської застави, поручик з 1781 року, воєводський товариш Бахмутської воєводської канцелярії, скарбник Слов’янського повіту у 1784-1795 роки. Він же заснував і села Добролюдівка (Німецьке) та Доброполь. Йому ж належали села: Абазівка, Безводна, Битяговщина. Перша дружина невідома, від якої народився у 1772 році сини Афрікан та Федір. Друга дружина Параскева Миколаївна Абаза, від неї Максим, Хрисанф, Микола, Платон, Еразм, Аполлон, Олександра і Софія.  

Земельна дача Максимівки 3140 десятин землі, село відносилось до Воскресенської церкви села Булацелівка.

На 1795 рік в Максимівці Слов'янського повіту Катеринославського намісництва було 5 дворів, 8 чоловіків та 6 жінок. 

У 1806 році Максимівка складалась з двох сел Максимівка і Крестова, відносились з 1796 року до Павлоградського повіту Катеринославської губернії. З 1822 року увійшла до Одрадівської волості Зміївського повіту. 

Після смерті батька М. І. Павлова село успадкував Афрікан Максимович Павлов (1772 р. н. помер близько 1820 року). У військовій слдужбі капралом з 2 квітня 178р. Ротмістр на 1794 рік, на 1796 рік майор Харківського кірасирського полку. У відставці з 1797 року, постійно проживав в с. Максимівка Павлоградського (з 1825 року Зміївського) повіту. У 1811-1813 роки судді Павлоградського повітового суду, у 1821-1824 роки предводитель дворянства Павлоградського повіту. З 1799 року дружина Єфросінія Іллівна Гіржева, на двох з нею володіли селом Булацелівка. Діти: Максим (1800 р. н.), Олександра (1802 р. н.), Параскева (1804 р. н.), Микола (1808 р. н.), Кесарь (1810 р. н.).

Станом на 1835 рік у власності «умершего майора Африкана Масимова сына Павлова», дані по ревізії подав «поручик и кавалер Максим Африканов сын Павлов». Перебувало селян-кріпаків 221 людина (122 чоловіків та 99 жінок). Зазначені родини: Стовба, Кнышенко, Костенко, Кравченко, Слюсаренко, Ли..нко, Маскав(л)енко, Куропятник, Литвин, Кальченко, Авдотинко, Шандренко, Лабунский, Струч, Несветицкий, Тютюник, Чумаченко, Запара, Е...нко, Акленич, Кузнецов, Степанов, Чибатарев, Сумин, Анофриев.

1-а частина села Максимівка належала колезькому раднику Миколі Дмитровичу Алферакі, всього 805 десятин, на 1849 рік 112 чоловіків, 99 жінок. По ревізькій казці 1850 року 276 селян кріпаків (150 чоловіків та 126 жінок), зазначені родини: Стовба, Косенко, Кравченко, Слюсарь, Слюсаренко, Чеботарев, Лисенко, Москаленко, Куропятник, Книшенко, Литвин, Кокасев, Кокась, Шандренко, Лабунский, Чумаченко, Несвятипаска, Стюць, Тютюник, Шевченко, Степанов, Сомин, Анофриев, Плохотченко, Ильченко, Кардашов, Шереметов, Мацак, Кажушко, Сердюков, Голоколенцов, Скринник, Подгорний, Марченко, Скоробагач, Волошин, Прядка, Котенко, Щукин. Напроти третини кріпаків стоїть примітка: “Проданы в 1846 году помещику поручику Таранухину”.

2-а частина села Максимівка і Хрестової - Московського купця 1-ї гільдії Акима Петровича Горохова, перейшло до доньки Євдокії, за чоловіком Смирницька.На 1838-1840 рік маєток дружини артилерії підполковника Василя Миколайовича Смирницького (Смирнитського) - Євдокії Акимівни, чоловіків 127, жінок 105. Землі 1586 десятин, з них озимого та ярового хліба сіють щорічно 300 десятин, отримують не менше 700 четвертей хліба. В продаж хліб не поступає. Донька Василя і Євдокії Смирнитських - Ольга, народилась у 1837 році. Відома як одна з першіх жінок композиторів в Російської імперії, в неї був закоханий Йоганн Штраус. Листування закоханих опубліковані у Відні, от що ми читаємо в одному з листів: "Ольга, дитя мое, вот хочу открыть тебе мое сердце, что я тебя безумно люблю. Ты уже знаешь, что мне невозможно жить без Тебя. Я могу жить, только обладая тобой, ангел, только чувствуя Твое дыхание, я могу сохранить свою жизнь. Моя боль с каждой минутой быть все дальше от тебя столь велика, что я предпочитаю умереть, чем выносить эту муку. У меня нет сил, я слишком люблю Тебя, жизнь без обладания Тобой подобна смерти для меня, – и лучше будет для нас обоих, если меня больше не будет". Або: "Так возьми же мое сердце,– писал он Ольге»– чтобы оно могло доказать Тебе, как любит Тебя, чтобы оно без остатка отдало то, что ниспослано ему самим Создателем. Ольга!.. я живу лишь надеждой не покидать Тебя никогда, принадлежать Тебе. И если надо будет преодолевать трудности, они должны быть побеждены, а в противном случае я положу конец своей жизни… Я был слишком горд, чтобы броситься к ногам другого создания, нежели к Твоим, мое обожаемое дитя. Это мое искреннее и неиспорченное сердце, оно делает меня такимгордым; его я дарю Тебе и клянусь свято быть Твоим… Береги себя, ангел, моя единственная на свете. Вечно твой Жан".

3-я частина село Хрестова надвірного радника Івана Івановича Коваленського.

Станом на 1858 рік «деревня Максимовка» знаходиться у власності «майора Григория Иванова сына Щербакова». Перебувало дворових та селян-кріпаків загалом 287 людей (152 чоловіків та 135 жінок). Зазначені родини: Косенко, Слюсарь, Слюсаренко, Чеботарев, Лысенко, Москавенко, Куропятник, Кнышенко, Каписев(?), Шакуренко, Чумаченко, Несвятипаскин, Стриц, Тебронник(?), Денисова, Тютюник, Кардашов, Сердюк, Голиколенцов, Скрыпник, Лобарев, Кравченко, Кальченко, Лабунский, Стрюц, Солим(?), Анофриев, П....ченко, Шереметов, Мацак, Кожушко, Коленцов. Напроти прізвища Лобарев стоїть примітка: “Досталось от родной матери дворянки Настасьи Андреяновой Щербаковой ... Орловской губернии Мало-Архангельскому уезду”.

1879 рік маєток і цегельний завод поміщика Шрейдера.

1905 рік. 8 червня пожежа.

На 1920 рік 70 дворів, 443 жителя, всі українці.

На 1923 рік Максимівка входила до складу Отрадівської сільської ради Олексіївської волости. Проживало 493 людини.

Деякий час Максимівка входила до складу Лозівського району, з 6 лютого 1925 року на прохання жителей переведена до Олексіївського району.