Село Булацелівка, воно ж Воскресенське на сьогодні у складі Біляївської громади Лозівського району Харківської області.

Село Булацелівка засноване у 1776 році Іллєю Варламовичем Булацелею. Далі у власності полковника Іллі Мануйловича Гіржева, його донька Єфросінія (1780 р. н.) вийшла заміж за майора Афрікана Максимовича Павлова і володіла разом з ним Булацелівкою. Вона ж володіла частиною села Чепіль Ізюмського повіту, яке дісталось від матері Єфросінії Іваанівни Гараджи.

Входило у склад Слов'янського повіту Катеринославського намісництва, з 1796 року у складі Павлоградського повіту Катеринославської губернії. З 1825 року у складі Зміївського повіту Слобідсько-Української (Харківської) губернії. Після заснування у парафії церкви Різдва Богородиці села Олексіївка. З 1810 року поміщиками Павловими побудована кам'яна Воскресенська церква.

Перше межування Булацелівки у 1777 році, друге у 1806 році, трете у 1853 році.

У 1808 році в селі проживав корнет Семен Анадольський.

У 1810 році Павлови заснували цегельний завод для власних потреб: будівництво кам'яної Воскресенської церкви, садиби в Булацелівці.

У 1821 році в селі пролживав губернський секретар Максим Кодацький.

Станом на 1816 рік село Булацелывка перебуває у власності дружини майора Єфросініі Іллівни Павлової. Дворів 59. Перебувало дворових та кріпаків загалом  332 людей (167 чоловічої статі та 165 жіночої статі). Зазначені  родини дворових: Ліпскафа, Лещенко, Даниленко, Денисенко, Плига, Мартиненко, Матвєєенко, Оберемченко, Кожушко, Скафаспиця, Одражій, Кобіфа, Сирота; селяни-кріпаки Андрєєнко, Підтиченко, Вівчаренко, Цяцка, Шульга, Зеленські, Гавряченко, Федоренко, Совгіря, Тарапура, Лебедь, Харченко, Кіслий, Вєда, Гонтаренко, Ломаченко, Палуб, Спиця, Бабиченко, Шишацький, Іващенко, Хімінченко, Скафа, Донець, Моцак, Сердюк, Яковліченко, Шевченко, Червонець, Ригун, Гаркавець, Повечан, Кривоніс, Андрющенко, Водяницький, Герасименко, Бондаренко, Карпов Рудь (він же Карпенко), Чумаков, Іванов, Лежаков, Філенко, Літвиненко, Мороз, Криско, Мицак.

На 1816 рік в Булацелівці за майором Афріканом Максимовичем Павловим 6 чоловіків дворових, 8 дворових жінок; 71 чоловік селян-кріпаків, 54 жянки. Родини дворових людей: Стовба, Книшенко, селяни-кріпаки: Косенко, Кравченко, Слюсаренко, Лисенко, Москаленко, Новкуропячніков, Куропятнік, Бублік, Запара, Книшенко, Літвін, Янченко, Ганок, Касяненко, Овдєєнко, Шандренко, Лобунський, Струц, Тютюник, Чумаченко, Несвятипаска, (частина родин має приписку, що переведені у 1816 році у Булацелівку з села Ново-Мар’євка).

На 1835 рік Булацелівка у власності поручика Максима Афрікановича Павлова, підпоручика артилерії Кесаря Афрікановича Павлова, дружини титулярного радника Олександрівни Афріканівні Балавенської, дружини штабс-ротмістра Тетяни Афріканівни Фомічової, та дівиць Параскеви та Софії Павлових. В селі дворових людей і кріпаків 395 (198 чоловіків та 197 жінок). Зазначені родини дворові люди: Лещенко, Даниленко, Мартиненко, Прихода, Матвієнко, Оберемченко, Кажушко, Спиця, Одражій, Подтиченко, Скафа, Сирота, Гаркавиць, Чумак, Гаврюшенко; селяни-кріпаки: Денисенко, Плига, Кобихва, Вівчаренко, Цацка, Шульга, Зеленський, Федоренко, Лебідь, Вева, Лавінко, Ламаченнко, Спиця, Шешацький, Кобижа, Бужинський, Іващенко, Матвієнко, Донець, Химиченко, Мацак, Бугарь, Сердюк, Шевченко, Червонець, Легун, Грепурин, Регун, Андрющенко, Вединицький, Герасименко, Бондаренко, Карпов Рудь (Карпенко), Рудь, Іванов, Лижаков, Ленисенко, Филенко, Літвіненко, Мороз, Криско, Мацак, Проценко, Таратура, Яковличенко. Навпроти всіх примітка: «Достались в 1830 году по наследству по смерти родной матери Ефросиньи Ильиной дочери майорши Павловой урожденной Гиржевой»

На 1850 рік в дачах села Булацелівка є хутір Небивалов у власності поручика Максима Афрікановича Павлова, селян-кріпаків 16, 10 чоловіків та 6 жінок. Зазначені родини: Лещенко, Одражій, Гаврюшенгко, Іванов, Лежанін.

На 1853 рік Булпацелівська земельна дача поділена на три частини: перша належала дружині колезького асесора Катерині Петрівні Біляєвій (387 десятин 1550 кв. сажнів); друга частина належала поручику Гаврилі Кондратовичу Афанасьєву та його дружині Олександрі Максимівні. народжена Павлова (380 десятин 200 кв. сажнів з частиною вулиці на річки Берека); третя частина володіння колезького радника Михайла Івановича Ільєнка (796 десятин 1456 кв. сажнів). 

За родиною Афанасьєвих у 1858 році в булацелівці проживало дворових людей та кріпаків 63 людини (34 чоловіка та 29 жінок).

На 1920 рік дворів 26, проживає 214 людей.

На 1923 рік село Булацелівка центр сельської ради Олексіївської волості Зміївського повіту Харківської губернії, проживає 289 людей.

З 1925 року увійшло до складу Олексіївського району Харківського округу (далі Харківської області).

На 1930 рік проживає 540 людей: чоловіків 263, жінок 277, всі українці.