Сьогодні Хлопівка частина села Олексіївка, центра громади Лозівського району Харківської області.

          Перша назва Чічерівка, бо заснована комендантом Олексіївської фортеці Миколою Чічеріним. Друга назва Миколаївка. Розподіл маєтку між декількома власниками привів до декількох назв окремих маєтків: Миколаївка воно ж Гніле та Хлопівка.

          З 1796 року у складі Павлоградського повіту Катеринославської губернії, кордон проходив по Українській лінії та р. Берека. З 1822 року передано до складу Зміївського повіту Слобідсько-Української губернії. Центр волості, куди входили землі поміщиків в селах переданих з Павлоградського повіту: Сиваш, Зелене, Грушине, Новомиколаївка, Новогригорівка, Орлівка, Біляївка, Олександрівка, Степанівка…  

          Межування маєтностей проходило у 1806 році.

          Друге межування відбулось у 1829 році, маєтності належали: надвірному раднику Миколі Ігнатовичу Чічеріну; дружині майора Марії Кузьмівні Булгаковій; капітану артилерії Петру Івановичу Кузьмину; капітану Івану Васильовичу Біляєву; підполковнику Дмитру Миколайовичу Шелегову.

          Назва Хлопівка з’явилась після того, як капітан Дмитро Миколайович Хлопов одружився із донькою Миколи Чічеріна – Олександрою. На 1836 рік Олександра Миколаївна Хлопова в своєму маєтку мала кам’яний двоповерховий будинок, два кам’яних флігелі, у 18 хатах проживало 53 чоловічої статі кріпаків. В маєтку був завод іспанських вівець 240 голів, завод рогатого скоту 40 голів, пасіка на 60 колод, два ставка з риболовлями, вітряк. На двох синам належали ще один завод іспанських овець на 240 голів; завод рогатого скоту на 55 голів, пасіка на 80 колод, став с риболовлею, вітряк. Загалом в маєтку Хлопових збирали не менше 3500 копен хліба щороку, що приносило доходу тільки від продажу 5000 рублів.

На середину XIX століття маєтки в селі належали:

1 частина дружині підполковника Клеопатрі Петрівні Шеліговій та її дітям Петру на Єлизаветі;  

2 частина дружині штабс-капітана Марії Петрівні Чічеріній;

3 частина (Гниле) штабс-ротмістру Костянтину Дмитровичу Хлопову;

4 частина (Миколаївка) штабс-ротмістру Олексію Дмитровичу Хлопову;

5 частина (Хлопівка) братам Хлоповим;

6 частина капітана у артилерії Віктору Федоровичу Ліхачову.

У 1880-ті роки в маєтку Костянтина Олексійовича Хлопова було успішне молочне господарство, 30 корів звичайної малоросійської породи вартістю по 45 рублів за голову. Кожна корова давала в рік не менше 100 відер, тобто 1200 л. З нього виробляли масло – 120 пудів на рік та сир, які продавались у Харкові в магазині братів Мурав’йових та Вітвера.