Зміївський повіт

Радомислівка (Радомысль) она же Гар'ївка.

© Євген Панов, Андрій Парамонов.

Село Радомисль (Радомислівка) засноване у 1776 році як село Гар'ївка (Гаріна) дворянином Федорем Гаріним при річці Балка Скорнякова на самісенькому Муравському шляху.

Село входило до складу Слов'янського повіту Катеринославського намісництва, з 1796 року в Павлоградському повіту Катеринославської губернії, належало поручику Василю Федоровичу Гаріну. На 1816 рік по 7-й ревізії дворових 10 душ (5– чоловіки, 5 - жінки), кріпаків 33 душі (19 – чоловіки,14 - жінки). Родини, що записані за деревней мали наступні прізвища: Петров, Ільяшев, Кононенко, Братиченко, Кузьков, Жадина, Поляков.

З часу заснування в приході церкви Різдва Богородиці сл. Олексіївка.

У 1818-1821 роки В. Ф. Гарін заседатель Павлоградсбкого земського суду, його дружина Марія, діти: Федір, Василь, Неоніла. 

З 1820  року село Гар'ївка у складі Преображенської волості Змиіївського повіту Слобідсько-Українскьої (Харківської) губернії, в приході Воскресенської церкви с. Булацелівка.

З 1829 року в приході Преображенської церкви с. Преображенське.

На 1835 рік село Радомисль, належить дітям померлого поміщика В. Ф. Гаріна, опікун колезький асесор Олексія Семеновича Біляєва. Кріпаків 77 душ (35 чоловіків, 32 жінки), родини:  Петров, Ільяшев, Кононенко, Братиченко, Кузьков, Жадан, Поляков, Шотинов, Кулиш, Гаркавенко.

На 1850 рік село Радомисль належить поручику Василю Васильовичу Гаріну, кріпаків 32 (14 чоловіків, 18 жінок), прізвища селян: Петров, Ільяшев, Братиченко, Кузькин, Жаданов, Куликов, Гарькавенко, Шапошников, Козиенко, Касьянов, Гайдабура, Усов.   

На 1858 рік Радомисль належить поручику В. В. Гаріну, кріпаків 23 (11 чоловіків та 12 жінок), родини селян: Петров, Братиченко, Кузькин, Усов, Ильяшов, Жаданов, Шапошников, Касьянов, Гайдабура.

Діти В. В. Гаріна: Микола, Юлія, Надія.

На 1908 рік більшість земельної дачі села Радомисль належить статському раднику Миколі Васильовичу Гаріну. Само село з садибами, вигоном, річкою - 40 десятин 2031 кв. сажня, належало селянам. 

На 1923 рік село Радомислівка входило до Лисовинівської сільської ради Миронівської волості, проживало 234 людини.