ЧЕРВОНИЙ ОСКІЛ Харківської області.

Церква Різдва Богородиці 1799 р.^[1]

План заміряно в 1927 році. Фото 1914-го і 1927 рр.

Церква збудована в 1799 р. майстром лиманської школи, в 1839 р. була «возобновлена»^[2]. Архів в церкві не зберігся, тому сказати, в чому полягало «возобновленіє», не можемо. Невідомо також, коли сполучили притвором дзвіницю з бабинцем церкви.

В зовнішньому вигляді структура корпусу зрубів стін в обох червонооскільських церквах в принципі значних відмін не виявляє. Інша річ – верхи. В цілому верх церкви Різдва Богородиці стрункіший верху церкви Миколи. Він має три восьмерики (а не чотири, як у Миколи). Зовні верх церкви Різдва Богородиці – відносно зрубу стін – нижчий, ніж у церкви Миколи. Звуження об’єму верха в церкві Різдва Богородиці проходить гостріше, ніж в церкві Миколи; особливо енергійно звужує об’єм перший восьмерик. Зовні він стрункіший першого восьмерика церкви Миколи. В плані він рівносторонній восьмигранник (а не квадрат з відсіченими кутами, як у Миколи); прорізаний 8 вікнами (а не 4, як у Миколи). Стрункі також другий і третій восьмерики, але звужують об’єм верха в зовнішньому вигляді вони повільніше, ніж зменшує об’єм перший восьмерик. Другий восьмерик прорізають 4 вікон, в третьому восьмерику також 4 вікна, тільки круглих.

В оформленні інтер’єрів в обох пам’ятках багато спільного, що свідчить про стильову єдність школи, але поруч з тим спостерігаємо і відміни, що характеризують індивідуальні уподобання авторів цих церков.

Структура завершень зрубів стін в рукавах в інтер’єрі в Різдвобогородицькій церкві не розходиться з структурою даху, але намет зверху не зрізаний стелею, як в церкві Миколи.

Багато спільного і в характері оформлення просвітів з центру до рукавів в обох церквах, а разом з тим, розв’язуючи одну і ту ж схему, кожен майстре вирішує її інакше, по-своєму. В церкві Різдва Богородиці просвіти стрункіші. Верхній поперечний брус лежить нижче, ніж в церкві Миколи, інакше прорисовані волюти просвіту, що має форму півкола.

Найбільші відміни – в оформленні в інтер’єрі об’єму верха центральної дільниці. В церкві Миколи на нас впливають в першу чергу і найбільше некваплива поважність, спокійний ритм розгортання об’єму догори. В церкві Різдва Богородиці відчуваємо намагання вразити яскравим ефектом. Майстер Різдвобогородицької церкви підкреслено гостро переводить зруб стін в перший залом; напружено працює перший залом; перший восьмерик перерізано сліпучим ореолом, що підкреслено поділяє навпіл об’єм верха на верхню і нижню ділянки. Третій восьмерик перекрито плафоном.

Ригелі в церкві Різдва Богородиці врубано: перед вузькими гранями – при основі першого залому, по сторонах світу – вгорі першого восьмерика, суцільним вінцем – вгорі другого восьмерика. В основі трьох восьмериків та першого й другого заломів заложено кругом по периметру помережані бруси-ригелі. Бруси при основі восьмериків і заломів, поперечні бруси і округлі вирізи в просвітах з центру до рукавів вкрито насіченими дрібними, одноманітними «сухариками».

Дещо відмінний рисунок мають різьблені виноградні лози, що оздоблюють одвірки вхідних дверей в церквах Різдвобогородицькій і Миколи.

Вихідний розмір в побудові плану – довжина центральної дільниці.

План центральної дільниці церкви Різдва Богородиці – восьмигранник (квадрат з відсіченими кутами; точніш: ширина = довжині плюс товщина одного бруса). Грані центра, орієнтовані по сторонах світу, дорівнюють ¾ сторони квадрату центру.

Вівтар в плані шестигранник (квадрат з обсіченими зовнішніми кутами); довжина його = ½ діагоналі квадрата, в який вписується план центру; ширина = довжині його плюс товщина бруса; східна грань = ½ довжини східної грані центру, а південна й північна грані = ½ довжини центру.

Бабинець в плані шестигранник; його ширина = ширині вівтаря, а довжина = повній довжині вівтаря; південна й північна грані такі, як у вівтарі, а західна грань на товщину 2 брусів довша східної грані вівтаря.

У південного рукава в плані довжина й ширина = ½ діагоналі чотирикутника, в який вписується план центру; східна й західна грані його дорівнюють південній і північній граням вівтаря, а південна на товщину 2 брусів коротша східної грані вівтаря.

План північного рукава з незначними відмінами повторює план вівтаря.