Михайлівська церква 1769 р.[1]

Фото і схематичний обмір плану П. Жолтовського 1930 р.

Тризрубна, триверха. В плані вівтар і бабинець – шестигранники, центр – восьмигранник. У центрального восьмигранника довжина – сторона квадрату, а ширина – діагональ того ж квадрату. У шестигранників вівтаря і бабинця довжина дорівнює 1/2 ширини центру, а ширина = 1/2 діагоналі чотирикутника, в який вписується восьмигранник центру.

Південна й північна грані вівтаря й бабинця дорівнюють 1/2 довжини центру, а східна грань вівтаря та західна бабинця = 1/2 ширини вівтаря. Південна й північна грані центральної дільниці дорівнюють 1/2 довжини тої ж дільниці, а східна й західна = діагоналі чотиригранника, в який вписується шестигранник вівтаря.

Зруби стін усіх дільниць – «вагомі», одної висоти. Усі три верхи скомпоновані однаково, верх центральної дільниці лише масивніший і незначно вищий за сусідні. Круто зведені грані першого залому переходять у вагомі масами світлові восьмерики. Висота восьмерика усіх трьох верхів майже однакова. Восьмерик центрального верху виділяється лише вагомішою масою. Однотипні також дахи на заломах. Глухі ліхтарі – доволі тяжкі за пропорціями. Завершують дільниці шоломоподібні главки.

Вся будова витримана в стримано спокійному ключі. Зруби стін не визначаються напруженою тягнутістю, верхи не вражають ні особливою вишуканістю форм, ні делікатністю пропорцій; вся вона справляє важення грубуватої будови.