Успенська церква^[1]

Належить до типу одноверхих, хрещатих в плані, з виділеним квадратовим центром і 4 шестигранними рукавами. Чотиригранний зруб стін центра вгорі (вище початку заломів рукавів) переходить у восьмигранник.

План розбито за такими приписами: центр – квадрат, сторона його – вихідний розмір в побудові плану і об’ємів будови. Подвійна діагональ центрального квадрату визначає довжину і ширину будови. Рукава в плані – шестигранники, всі одного розміру. Ширина вівтаря = довжині. Східна грань вівтаря і відповідні їй грані останніх трьох рукавів дорівнюють 1/2 ширини центра, а південна і північна грані вівтаря (та відповідні грані останніх трьох рукавів дорівнюють 1/2 діагоналі центрального квадрату.

Кресленик фасаду 1835 р. не викликає до себе довіри, проте дає можливість відтворити а певною долею вірогідності деякі пропорції в побудові об’ємів церкви.

Висота зрубів стін рукавів дорівнює діагоналі плану центру. Висота зруба стін центральної дільниці більша, вона = довжині плану центру і вівтаря, взятої разом (як і у лебединського Миколи). Нижній ярус вікон в зрубах стін був заложений на висоті = 1/2 діагоналі квадрата, в який вписується план вівтаря, а верх­ній ряд заложено на висоті = діагоналі чотирикутника, що стано­вить 1/2 плану центрального квадрата.

Церква струнка. Витримана у м’яких, вишуканих формах. Зруби стін рукавів мало не вдвічі переважають довжину їх плану. Головний акцент в композиції майстер приділив корпусу струнких, тягнутих догори зрубів стін усіх дільниць. Висота верхів менша висоти зрубів стін. Маси верхів легкі, форми їх делікатні. Завдання верхів – внести в композицію завершальні штрихи і надати будові елементи мальовничості.