Успенская церковь (С. Таранушенко)
Успенська церква, дата побудови невідома
Ця одноверха церква за планом належить до мало розповсюдженого на Лівобережжі типу, що складається з центрального восьмигранника і двох невеликих чотиригранників – вівтаря і бабинця[1].
Високий і вагомий восьмигранний зруб стін центральної дільниці дає підставу розглядати цю церкву, як один з варіантів «баштового» типу.
Як і в інших церквах цього типу, зруб стін енергійно засклепленим заломом переводить об’єм центра в невеликий світловий ліхтар, завершений маленьким глухим (пізнішим, ампіровим) ліхтариком з банькою. Як і в інших церквах «баштового» типу, центральний зруб стін щедро освітлений: вікна в два яруси прорізають кожну зовнішню грань восьмерика зруба. Круглі віконця типу «волове око» дозволяють зробити припущення, що збудовано церкву, можливо, в першій половині ХVIII ст. В 60-х роках XIX в. її ґрунтовно репарували.
Зруби стін вівтаря і бабинця церкви в Стахорщині високі і стрункі, чого в інших пам’ятках «баштового» типу не часто можна зустрінути.
[1] Кілька церков на Лівобережжі мають план того ж типу, що і церква в Стахорщині, але за конструкцією зруба стін центральної дільниці вони до «баштового» типу не належать. Це будуть церкви Миколи 1750 р. в Попівці, Покрови 1775 р. в Пекареві, Миколи 1778 р. в Гиївці, Успенська 1782 р. в Жадові, Успенська 1786 р. в Сем’янівці, церква в Липовому Золотоніського повіту (див. рис. П. Мартиновича в «ПЕВ» 1888. № 16–18) і, можливо, церква Миколи 1772 р. в Боровеньці (з певністю сказати не можна, бо на фото вівтаря не видно). План того ж типу, що і в Успенській церкві в Стахорщині, мають і муровані церкви Лівобережжя, собор в Кролевці, Миколи в Глухові, собор Зміївського монастиря, церква Онуфрія в Куряжському монастирі.
