Рубцово, церква Івана Милостивого (С. Таранушенко)

Перша церква в Рубцовій відома коло 1738 р.[1], а зафотографована, очевидно, уже друга. Дата побудови цієї церкви невідома. Знаємо лише, що в 1795 р. її перенесли в Коров’ячий Яр. Церков лиманського типу, збудованих в першій половині XVIII ст., ми не знаємо, а Рубцовська церква, зафіксована фотографією, безперечно, лиманської школи, тож доводиться припустити, що збудована вона десь приблизно в середині XVIII в.

Рубцовська церква – п’ятиверха, хрещата в плані, дуже висока; в корпусі зрубів стін і у верхах – тягнутих догори пропорцій. Центральний верх складається з трьох світлових восьмериків, глухого ліхтаря і п’яти заломів, а верхи рукавів – з двох світлових восьмериків, глухого ліхтаря і чотирьох заломів.

План центральної дільниці – квадрат з відсіченими кутами, чотири рукави – менші квадрати з відсіченими зовнішніми кутами. Співвідношення боків плану витримують і перші восьмерики усіх дільниць. Верхні восьмерики поступово наближаються до форми правильних у плані восьмигранників. Зруби стін усіх дільниць одної висоти.

Верх центральної дільниці і масою, і висотою значно переважає верхи рукавів. Перший восьмерик центру в плані незначно менший поземного плану дільниці, і висота його не набагато менша довжини. Перший восьмерик центральної дільниці є тим вузловим елементом, що ув’язує усі компоненти просторової композиції будови. Другий і третій (світлові) восьмерики інтенсивно полегшують маси верху і активно розгортають об’єм його догори.

Ритм обох перших (світлових) восьмериків рукавів повторює, але пом’якшеними темпами, ритм восьмериків центрального верху. Четвертий восьмерик центру і треті восьмерики верхів рукавів – глухі (ліхтарі), а їх маси уповільнюють і зменшують різкість руху мас верхів догори. Значне місце в системі динамічних елементів композиції належить хвилястим формам дахів заломів та дуже енергійно прорисованим главкам з хрестами. Значну роль відведено також великим просвітам вікон як елементам композиції.

План будови, компоновка зрубів стін і восьмериків верхів, характер архітектурних форм рубцовської церкви – лиманської школи майстрів, і належить вона до найвидатніших монументальних дерев’яних пам’яток Слобожанщини. Окремі елементи наближають до Рубцовської церкви церкви то Лимана, то Черкаського Бишкина, то Червоного Оскола.


[1] Ф. Гумилевский. «Харьков». Отд. V. С. 185.