Церква Миколи.

Обмір 1932 р. Фото 1930-го і 1932 рр.

Писаних документів, що засвідчили б дату побудови церкви, не збереглося. В 70-х рр. XIX ст., за переказами старожилів, з півдня й півночі добудовано приділи і в зв’язку з цим в зрубах стін вийнято широкі просвіти, зашито вікна в південно-західній, південній і південно-східній та у відповідних їм гранях з півночі центральної дільниці[1]. Дзвіницю прибудовано давніше, ніж бокові рукави. Одночасно з нею у бабинці було вийнято до половини висоти західну і частково суміжні грані зрубу стін та зашито вікно в західній грані. Певно, не раз мінялося кожуховання церкви, а разом з ним і карнизи. Покриття заломів замінено на залізне. Проте плоскі грані дахів перших заломів свідчать, що спочатку вони були покриті драницями або ґонтом.

Заложена церква Миколая в Печенюгах з дубових брусів. В плані вона тризрубна (складається з центрального восьмикутника і двох шестикутників).

Зовні корпус зрубів стін в масах компактний. Висота зрубів стін усіх дільниць однакова. Незважаючи на гранчастість, зруби стін вівтаря й бабинця дуже помірної стрункості, а зруб стін центральної дільниці виглядає навіть приземкуватим.

Заломи переходять у присадкуваті за пропорціями, тісно посаджені один до одного восьмерики. Маса восьмерика і обох заломів центрального верху значно переважає маси відповідних частин вівтаря й бабинця, і лише ліхтарі виявляють тенденцію зблизити їх розміри. В корпусі зрубів стін багато вікон, вони посідають поважне місце в ритмовій розробці композиції. В зрубі стін вівтаря троє подвійних вікон. У кожній такій двійці ширина переважає висоту. В центральному зрубі північна і південна грані мають по одному подвійному вікну, а суміжні грані – по одинарному. Бабинець мав двоє подвійних вікон і одно одинарне (на захід). Усі вікна в зрубах стін мають однакову висоту і лежать на одній горизонталі. Вікна і поясок під ними ув’язують корпус зрубів стін в єдине ціле. Восьмерик бабинця і вівтаря мають по троє вузьких високих (4 ряди по 2 шибки) вікон, центральний же восьмерик має двоє круглих вікон в центрі південної й північної граней. Ліхтар центральної дільниці має четверо таких же вікон, як восьмерики вівтаря й бабинця, тоді як ліхтарі східного і західного верхів зараз глухі. Можливо, що у первісному вигляді вони були світловими.

В інтер’єрі кожна дільниця церкви виглядає значно вищою і стрункішою, ніж зовні. Верх зрубу стін східної грані бабинця зв’язаний з південною й північною гранями парою профільованих брусків-ригелів. Перший залом бабинця виглядає стрімким, а восьмерик – невисоким і різко зменшеним в розмірах порівняно із зрубом стін. Другий залом бабинця на око здається таким же стрімким, як і перший. Завершується він плафоном. Первісно другий залом, можливо, мав над собою ще й ліхтар; у зовнішньому вигляді бабинця ліхтар зберігся.

Дуже високою виглядає в інтер’єрі центральна дільниця. Стрункі пропорції має зруб стін, особливо ж високим здається верх дільниці. Восьмигранний план центральної дільниці різко витягнутий з півдня на північ (його ширина дорівнює 3/2 довжини). Поставивши перед собою завдання перевести зруб стін у широкий (незначно коротший довжиною плану зрубу стін), правильної форми восьмерик, майстер західну і особливо східну грані першого залому мусив вивести мало не вертикально (80°–82°). В той же час південну й північну грані йому довелося заломити круто, під кутом в 52°, а проміжним граням надати ромбоподібної форми. Контури граней першого залому, якщо уявити їх спроектованими на уявну площину, складають вибагливий візерунок.

Від зрубу стін зруб залому відмежовано 4 ригелями (профільовані бруски). Такі ж 4 ригелі відмежовують верх восьмерика від другого залому. Восьмерик центральної дільниці виглядає просторим і високим. Він добре освітлений, хоч має лише двоє круглих вікон. Другий залом – високий, стрункий. Контури його граней, якщо уявити їх спроектованими на площину, складають «розету» з вибагливими по формі «пелюстками». Окремі площини граней посередині то прогинаються всередину, то випинаються догори, надаючи другому залому елементів динамічності. Завершує ділянку – стрункий світловий ліхтар, перекритий плафоном. Під ним заложено сволочок, на якому завішено ланцюг на панікадило.

З бабинцем центральну дільницю сполучає внизу просвіт до половини висоти зрубу, вгорі заокруглений; над ним – другий просвіт-«голосник», такий же широкий, як і нижній, але в формі трапеції.

Вівтар – подібний до бабинця, лише до центру він відкривається просвітом, ширшим, ніж бабинець (тут зруб центральної дільниці заплечиків не має, тоді як у бабинці вони є), і вгорі просвіт вівтаря завершується прямим брусом.

В першому заломі вівтаря східна грань довша й заломлена вона крутіше (63°), а західна коротша й заломлена стрімкіше (65°) з метою наблизити об’єм вівтарного восьмерика до центрального верху. З тою ж метою в першому заломі бабинця майстер зложив східну грань коротшу західної, і заломлена західна грань стрімкіше, під кутом 56°, а східна  крутіше – 55°.

Аналіз обмірних креслеників ускладнився тим, що зруби стін заготовлені були недбало і тому план на кресленику виглядає деформованим, і пропорції частин будови виявляються подекуди не зовсім точними, а з певним «наближенням».

В основі побудови плану лежить повна довжина центральної дільниці; ширина її становить 3/2 повної довжини. Центральна дільниця в плані – чотирикутник з відсіченими кутами. Західна грань цього восьмигранника дорівнює повній довжині восьмигранника, а східна – довша на товщину 2 брусів. Північна грань центру = 1/2 довжини дільниці (в північній її половині); південна грань довша північної на товщину 2 брусів. Вівтар в плані квадрат з відсіченими зовнішніми кутами. Повна ширина його = повній довжині і дорівнює 1/2 діагоналі чотирикутника, вписаного в центральний восьмигранник. Східна грань вівтаря = 1/2 повної довжини центру (в північній частині), а південна й північна = 1/2 діагоналі північної половини згаданого вписаного чотирикутника. Бабинець теж квадрат з відсіченими зовнішніми кутами; ширина його менша ширини вівтаря на товщину одного бруса. Побудовано план бабинця аналогічно до плану вівтаря.

Висота зрубу стін усіх дільниць однакова – вона дорівнює діагоналі квадрату, в який вписується план вівтаря.

Перший залом вівтаря дає трапецію; основа її – довжина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань = 1/2 повної ширини плану вівтаря; висота = 1/3 повної довжини плану центру. Висота залому разом з зрубом стін = повній ширині плану центру. Довжина й ширина восьмерика у вівтарі = 1/2 повної ширини плану вівтаря. Висота восьмерика визначається тим, що разом з першим заломом висота їх дорівнює довжині південної грані плану дільниці. Внутрішня висота вівтаря без другого залому дорівнює діагоналі чотирикутника, в який вписується восьмигранник плану центру. Другий залом вівтаря в розрізі дає трапецію – низ рівностороннього трикутника; нижня половина цього трикутника визначає висоту другого залому вівтаря, нахил та довжину східної і західної граней залому. Висота верху вівтаря = довжині зрубу стін вівтаря (вгорі), а внутрішня висота вівтаря дорівнює подвійній довжині плану центру. Верх бабинця подібний до вівтарного, хоч в деталях має відміни; зокрема, перший залом бабинця нижчій, ніж у вівтарі, і грані його коротші і заломлені інакше. Він в розрізі дає трапецію; основа її – довжина зрубу стін бабинця (вгорі), верхня грань = 1/2 основи, і висота = 1/4 висоти зрубу стін. Висота першого залому і зрубу стін бабинця разом = ширині плану центральної дільниці. Довжина і ширина восьмерика = 1/2 довжини зрубу стін бабинця (вгорі). восьмерик у бабинці вищий восьмерика вівтаря і = висоті першого залому бабинця, або 1/4 висоти зрубів стін дільниці. Внутрішня висота бабинця до другого залому дорівнює також сумі довжини зрубів стін бабинця і центру. Другий залом бабинця в розрізі наближується до рівностороннього трикутника, але західна грань заломлена (56°) крутіше за східну (65°). Висота другого залому бабинця дорівнює 1/2 висоти цього трикутника. Висота верха бабинця на товщину бруса менша довжини плану дільниці.

Перший залом центрального верху складався з орієнтацією на те, щоб восьмерик його дорівнював довжиною і шириною плану вівтаря. В подовжньому розрізі він дає трапецію; основа її – довжина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань = довжині плану вівтаря; висота = 1/3 довжини плану, а разом з висотою зрубу стін = діагоналі західної половини чотирикутника, в який вписується план центру. Висота восьмерика = 1/2 висоти зрубу стін. Висота восьмерика і першого залому разом = довжині зрубу стін (вгорі).

Другий залом в розрізі дає трапецію; основа її – довжина восьмерика (вгорі), верхня грань = 1/3 основи, висота = висоті першого залому тої ж дільниці. Внутрішня висота дільниці без ліхтаря = довжині плюс ширині плану дільниці. Довжина і ширина ліхтаря дорівнює 1/3 довжини восьмерика, а висота = 1/2 висоти восьмерика (або = довжині ліхтаря). Висота верху центральної дільниці дорівнює повній ширині плану дільниці плюс товщина 2 брусів. Внутрішня висота центральної дільниці більша за довжину плану і дорівнює довжині центру плюс діагональ чотиригранника, в який вписується восьмигранник плану центру.

Розміщуючи вікна, майстер притримувався таких приписів: низ віконних просвітів в зрубах стін закладався на висоті = ½ ширини плану центральної дільниці. Кругле вікно в восьмерику центрального верху заложено над верхнім вінцем зрубу першого залому на висоті = ¼ довжини восьмерика, а центр його припадає на висоту = сумі довжини плану центру і вівтаря, або = діагоналі чотирикутника, в який вписується восьмигранник плану центру. Вікна восьмериків вівтаря і бабинця заложено над верхнім вінцем зрубу стін на висоті = ½ повної ширини восьмерика. Центр вікна в ліхтарі центрального верху фіксує висоту = довжині плану будови.

Церква в Печенюгах окремими елементами наближається до Михайлівської церкви в сусідньому Жадові. Можна думати, що і побудована вона була в 70-х роках XVIII століття.