Любеч, Покровська церква (С. Таранушенко)

Церква Покрови, 1779 р.

Одноверха. Збудована коштом полковника Петра Милорадовича[1]. Покровська церква в Любечі – молодша любецької Воскресенської. Можливо, Покровська була збудована «на зразок» Воскресенської, як то часто бувало. Обидві належать до «баштового» типу. Але молодша має деякі відміни від старішої. План Покровської церкви має не 2, як Воскресенська, а 4 і всі (в тому числі і вівтар) чотиригранні рукави. Отже, план Покровської церкви – хрещатий. В центрі її великий восьмигранник. Рукави площею кожен менший 1/4 восьмигранника.

Зберігаючи «баштовий» характер, зруб стін центральної дільниці Покровської церкви, все ж не такий тягнутий догори, як зруб Воскресенської, а зруби стін рукавів, навпаки, значно вищі і стрункіші, ніж у Воскресенської. Верх Покровської церкви – високий струн­кий, розвинутий, з двома світовими восьмериками, тоді як у Воскресенської верх не розвинутий і восьмерика не має.

Крутий перший залом любецької Покровської церкви різко зменшує об’єм зруба стін центральної дільниці і переводить його у восьмерик. Площа першого восьмерика менша чверті площі плану підлоги; він спокійних пропорцій. Короткий другий залом переводить об’єм дільниці у другий восьмерик. Площа другого восьмерика незначно зменшена в порівнянні з площею першого. Обидва восьмерики мають по 4 вікна. Не виявляє різкого зменшення супроти восьмерика також план глухого ліхтаря, перекритого в інтер’єрі плоским плафоном.

У зовнішньому вигляді різкому переходу об’єм зруба стін центральної дільниці у восьмерик протистоять спокійні плавні переходи першого восьмерика у другий і другого восьмерика у ліхтар. Плавність посилюється ще тим, що обидва восьмерики перекриті зовні грушоподібної форми дахами, а ліхтар – шоломоподібною главкою; тоді як перший залом перекриває зовні банястий дах, що характеризується пружною кривою.

Церква добре освітлена. В зрубах стін рукавів в кожній грані – по вікну. Південно-східна і три останні відповідні їй грані зруба стін центра прорізані кожна парою вікон, розташованих одно над одним.

Зруби стін, першого й другого восьмериків в інтер’єрі вгорі затягнуті ригелями[2], перекинутими між південною й північною та східною й західною гранями.


[1] Ф. Гумилевский. «Чернигов». Кн. VІ. С. 220.

[2] Ригелі – бруски, часто оздоблені різьбою; врубувалися в інтер’єрі в кутках грубів стін і восьмериків для посилення жорсткості зруба.