Церква Миколи 1781 р.

Обмір 1932 р. Фото 1930-го і 1932 рр.

План її – рівнораменний хрест. В центрі його – квадрат, до якого з 4 боків прирубано менші за центральний квадрат чотирикутні рукави[1]. Церква одноверха.

Зруби стін рукавів більш ніж вдвоє нижчі центрального. Перекриті вони зовні високими крутими двоспадистими дахами з фронтонами на торцях. Уже в фронтонах й дахах рукавів чітко виявлено устремління мас догори. Цей рух вбирає в себе і розвиває центральна дільниця. Високий стрімкий зруб стін її за допомогою опукло-хвилястого даху над заломом переходить в поміркованої висоти доволі широкий восьмерик, що хвилясто-опуклим дахом другого залому переводить маси дільниці в ліхтар (також помірних пропорцій), і завершує будову сильно витягнута догори грушоподібної форми голівка з ажурним кованим залізним хрестом. Висота центральної дільниці виразно переважає розміри плану будови, але завдяки симетричності рівнораменного плану будівля зберігає стабільність.

Поважне місце в ритмовій розробці композиції пам’ятки належить віконним просвітам. Їх багато. Нижній ряд їх розміщено на середині висоти бокових граней зрубів рукавів (по одному); другий ярус вікон розміщено на торцевих гранях рукавів значно вище, майже під самим карнизом (по двоє). Кожна грань зрубу стін центральної дільниці прорізана вгорі парою вікон (вікна східної грані зашито пізніше)[2]. По четверо вікон мають восьмерик і ліхтар. Таким чином, висхідний крок вікон підсилює рух мас догори.

Характерні риси зовнішнього вигляду нашої пам’ятки: сувора симетрія, повна рівновага рукавів, підпорядкованих центрові, якому належить домінуюча роль в композиції.

Значну увагу приділив майстер карнизам, що вінчають зруби усіх стін, восьмерика, ліхтаря. Вони складаються з чергування чвертьвалків і поличок, частково чистих, частково оздоблених різьбою (косиці, сухарики). Подібні «карнизи» (тільки скромніші) прикрашають також відливи восьмерика й ліхтаря. Карнизи добре розвинуті, цікаво скомпоновані, різьба їх соковита. Вони дійсно становлять окрасу зовнішнього вигляду церкви.

В інтер’єрі різьби менше і розміщена вона інакше, ніж в інших пам’ятках. Насамперед зустрічаємо різьбу на одвірках західних дверей. Вони – шестикутної форми; різьба вкриває лише середню третину полотнища (пів-«ови» та сухарики). В приміщеннях усіх рукавів верх зрубу бокових стін підкреслює виступаючий з площі стіни брус, оздоблений з лиця вгорі чвертьвалком, під ним йде смуга сухариків, а знизу брус прикрашають випиляні по контуру фестони. В центральній дільниці різьба, подібна до оздоб згаданих щойно брусів, прикрашає коротенькі ригелі, що зв’язують південну й північну грані верху зрубу стін з східною й західною гранями. Більш ніде різьби всередині церкви немає.

Простір усіх рукавів в інтер’єрі оформлено однаково. Невисокий зруб стін перекрито жолобом з брусів, орієнтованим торцем до центра. Зруб центра має заплечики: більші – на межі з бабинцем, коротші – до вівтаря, найменші – до бокових рукавів. Бабинець і бокові рукави сполучаються з центром високими з заокругленням вгорі просвітами. Просвіти мають стяжку з двох брусів. У вівтарі просвіт прямокутної форми, а над ним вирізано менший просвіт – «голосник» у вигляді хреста з трипелюстковими кінцями.

Одвірки південних і північних дверей прямокутні, але в верхні кути врізано величенькі трикутники, що надають просвіту під вершнем форму трапеції.

Зруб стін і жолоб рукава – спокійних пропорцій. Навпаки, 20-метрова висота інтер’єру центральної дільниці динамічна і виглядає ілюзійно набагато більшою дійсної. Ригелів, що виступали б перед стінами, в центральній дільниці нашої пам’ятки немає. Згадані вище коротенькі ригелі «затоплені» в площу зрубу. У восьмерику ригелів зовсім немає, лише між південною й північною його гранями вище луток вікон заложено сволок, за який закріплено ланцюг з панікадилом.

Стрункий зруб стін центральної дільниці в інтер’єрі[3] підіймається на 11-метрову висоту і тут плавно переходить в стрімкий перший залом. Залом, в свою чергу, м’яко переходить у восьмерик – широкий і помірно стрункий. Другий залом – менш стрімкий, ніж перший. Площини його граней посередині злегка вигинаються догори і надають йому вигляду банястого. Завершує дільницю ліхтар, перекритий плоским плафоном. Знизу ліхтар здається глибоким. Треба відзначити, що в інтер’єрі і заломи, і восьмерики, і ліхтар виглядають значно стрункішими, ніж зовні. Дільниця ж в цілому виглядає набагато вищою дійсної своєї (20 метрів) висоти. Особливо стрункий верх. Слід відзначити також високий технічний рівень майстра, сміливий розмах і рафіновану чіткість, з якою виконано оформлення простору верху.

Будова в цілому, і особливо центральна дільниця, непорушно зберігає основні традиційні приписи народної архітектури. В той же час майстер придивлявся до сучасної класицистичної архітектури, муровані пам’ятки якої в значній кількості будувалися на Чернігівщині. Сувора симетрія плану, двоспадисті дахи рукавів з фронтонами зовні і жолобове перекриття рукавів всередині, арочна форма просвітів від рукавів до центра свідчать, що майстер не лише приглядався до класицистичних пам’яток, але ряд елементів її, ув’язавши органічно з традиційними, залучив до своєї будови.

Аналіз обмірних креслеників церкви Миколая в Комані.

Вихідний розмір в побудові плану – сторона квадрату центральної дільниці (в натурі квадрат дещо деформований). Довжина чотирикутника бабинця (теж деформованого) = ½ діагоналі квадрату плану центра, а ширина бабинця = ¾ сторони плану центра. Вівтар має ширину й довжину таку ж, як і бабинець. У південного рукава довжина і ширина = довжині бабинця. У північного рукава довжина й ширина плану такі ж, як і у південного. Деформації, які ми спостерігаємо в плані будови, свідчать як про недостатню уважність майстра, так і про те, що план розбивався без попереднього визначення головної подовжньої та поперечної осі будови; майстер розбивав спочатку одну дільницю, за нею другу, потім третю і, нарешті, четверту.

Висота зрубів стін рукавів дорівнює діагоналі чотирикутника, що становить південну половину плану бабинця, а внутрішня висота зрубу стін разом з жолобовим «склепінням» дорівнює діагоналі чотирикутника, що становить половину квадрату плану центра. Висота просвіта з бабинця до центра дорівнює стороні плану центра.

Висота зрубу стін центральної дільниці = сумі довжини плану центра й бабинця. При попередньому складанні зрубу першого залому майстер використав шаблон-трапецію, у якої основа – ширина зруба стін дільниці (вгорі), верхня грань = довжині плану вівтаря і висота = ½ висоти зруба стін вівтаря. Висота першого залому і зрубу стін разом дорівнює подвоєній довжині плану центра. Довжина і ширина восьмерика дорівнюють довжині плану вівтаря, а висота = ½ діагоналі квадрата, який вписується в основу восьмерика. Висота восьмерика й першого залому = ширині плану бабинця. Другий залом в розрізі дає рівносторонній трикутник, у якого сторона = ширині восьмерика; нижні 2/3 трикутника і становлять шаблон, за яким складалися грані зрубу другого залому. Висота другого залому = висоті першого. Довжина й ширина ліхтаря = 1/3 довжини восьмерика, а висота його = повній довжині. Висота ліхтаря й другого залому разом = довжині плану бабинця.

Висота верха центральної дільниці дорівнює діагоналі плану центра. Внутрішня висота центральної дільниці – більша довжини плану будови і дорівнює довжині плану будови плюс ширина плану бабинця, або = потроєній ширині плану дільниці.

Ширина просвіту західних дверей = 1/5 ширини плану бабинця, а висота = ½ довжини того ж бабинця.

Просвіти вікон нижнього ряду рукавів починаються на висоті = ½ довжини плану бабинця, а верх просвіту цих вікон лежить на віддаленні від підлоги = ½ довжини плану центра. На цій же висоті заложено лутки вікон верхнього ряду на торцевих гранях рукавів. Просвіти вікон в зрубі стін центральної дільниці починаються на висоті = подвійній ширині плану південного рукава, а верх їх лежить на висоті = діагоналі плану центра. Просвіт вікна у восьмерику починається над верхнім вінцем зруба стін на висоті = ½ довжини зрубу стін (вгорі). На такій же висоті над верхнім вінцем восьмерика заложено вікна в ліхтарі. Верх вікна восьмерика лежить на віддаленні від підлоги = довжині плану будови. Крок просвіту між вікнами ліхтаря й восьмерика дорівнює довжині плану бабинця.

Чотирираменний хрест в плані мала ще церква Миколи в Бобрику, в ній подовжні рукави хреста ширші і довші, а поперечні – вужчі і коротші. З нею ми зараз і познайомимось.