Троїцька церква, 1798 р.[1]

Хоч збудована Троїцька церква в Дарієвичах наприкінці ХVIII ст., це будова виразно «баштового» типу, який відомий уже в пам’ятках починаючи з середини ХVII в.

Одноверха, з вагомим восьмигранним зрубом стін центральної дільниці. Центр яскраво освітлений: всі (крім східної та західної) грані зруба стін прорізані в верхній половині великими вікнами.

Енергійно засклепленими гранями першого залома об’єм зруба стін центральної дільниці різко звужується: ширина світового восьмерика дорівнює лише чверті довжини поземного плану дільниці. За­вершує будову глухий ліхтар, перекритий шоломоподібною главкою. Як у восьмерика, так і у ліхтаря висота менша їх подовжніх розмірів; маси їх – стриманих пропорцій.

В плані довжина центрального восьмигранника становить 3/4 його повної ширини. Бабинець - чотиригранник, площею значно менший за центр. Його повна довжина = 1/2 довжини центра, а повна ширина = 1/2 суми повної довжини бабинця і центра. Вівтар – шестигранник, його довжина і ширина дорівнює 1/2 ширини центра. Південна грань вівтаря = довжині бабинця, а східна = 1/2 ширини вівтаря. Південна й північна грані плану центральної дільниці дорівнюють 1/2 довжини дільниці, а західна й східна = 1/2 повної довжини центра і вівтаря.

Висота зруба стін центральної дільниці = довжині плану дільниці. В поперечному перекрої ширина восьмерика = 1/4 ширини плану центра, а висота залома і зруба стін разом = сумі довжини плану центра і бабинця, взятих разом. Висота восьмерика дорівнює апофемі рівностороннього трикутника з стороною = ширині восьмерика. Внутрішня висота центральної дільниці = сумі повної довжини плану центра і вівтаря.

Як у всіх церков «баштового» типу, домінанта архітектурної композиції – маса зруба стін центральної дільниці. Решта компонентів – маси об’ємів вівтаря, бабинця, верха центральної дільниці – підпорядкована масі зруба стін центральної дільниці.

Досі мова йшла про церкви, дати побудови яких відомі. Тепер розглянемо церкви «баштового» типу, точних дат побудови яких ми не знаємо.