Церква преп. Ганни, 1705 р.^[1]

Скромна тризрубна,одноверха сільська церковка. Коли проводилися ремонти церкви і які вони внесли зміни в первісний вигляд – документальних вказівок не маємо. Але ремонти ці були. Безперечно, добудували згодом південний і північний рукави і з чотирьох боків до церкви добудували портики з фронтонами та колонами. Вони свідчать, що такий вигляд церква набула, певно, десь на початку XIX в. Первісний план церкви складався з трьох чотирикутників. Церква – невелика (центр її має в плані розмір 9 × 12 арш.). Архітектурні маси її складаються в просту, гармонійну і прозору композицію.

Вихідний розмір в побудові плану – довжина центральної дільниці. Центр в плані – чотирикутник, у якого довжина – сторона, а ширина – апофема рівностороннього трикутника^[2]. Бабинець – чотиригранник; його довжина дорівнює 1/2 діагоналі центра, а ширина = 1/2 діагоналі чотиригранника, що становить південну половину плану центру. Вівтар – квадрат з стороною = повній ширині бабинця.

Коли план був розбитий в натурі, майстер почав зводити зруби стін. В західній грані бабинця на підвалинах заложив вхідні двері з просвітом = 1/4 повної ширини бабинця. На висоті = довжині плану бабинця зруби стін вівтаря і бабинця завершувалися. Зараз вівтар і бабинець в інтер’єрі перекриті плоскими стелями; яке було первісне завершення їх – невідомо. Зруб стін центральної дільниці продовжував нарощуватись. На висоті = ширині дільниці чотиригранний зруб стін починає переходити у восьмигранний. На висоті = діагоналі вівтаря в кутках майстер заложив ригелі. На висоті, що дорівнює діагоналі чотиригранника, який становить південну половину плану центральної дільниці, центральний зруб стін завершується і переходить у перший залом.

Перший залом різко зменшує об’єм дільниці; грані його круто (40°) засклеплені. Зруб залома заготовлявся на землі з допомогою шаблона-трапеції, у якої основа для складання східної і західної граней залома – довжина зруба стін дільниці (вгорі); верхня грань дорівнювала 1/3 довжини плану центра, і висота = 1/3 ширини плану дільниці. Висота зруба стін і першого залома разом = певній діагоналі плану центру.

У світлового восьмерика висота = 1/4 висоти зрубу стін дільниці. Висота восьмерика і першого залома разом = ширині плану бабинця. Висота зруба стін, першого залома і восьмерика разом дорівнює сумі довжини плану центра і вівтаря.

Другий залом засклеплено значно стрімкіше (65°), ніж перший. Зруб другого залому заготовлявся з допомогою шаблона-трапеції, у якої основа – довжина восьмерика (вгорі), верхня грань = 1/2 основи і висота = 1/4 ширини плану центра. Висота другого залому, восьмерика першого залому і зрубу стін разом дорівнює довжині плюс ширина плану дільниці, у глухого ліхтаря висота дорівнює його довжині.

Висота центрального верха = довжині плану дільниці. Внутрішня висота центральної дільниці дорівнює подвоєній довжині плану дільниці, або довжині плану вівтаря, центра і половини довжини бабинця, а також = апофемі рівностороннього трикутника з стороною = довжині плану будови.

Таким чином, церква в Чубковичах належить до групи пам’яток, у яких внутрішня висота центральної дільниці менша довжини будови.