Преображенська церва 1794 р.

Обмір і фото 1927 р.

Одноверха, тризрубна. За Мартиновичем і Горленком[1] церква збудована в 1749 р.; в церковному «Літописі» записано, що церква перебудована з старої з додатком новоо матеріалу в 1794 р. В «Опису» 1830 р. читаємо: «церковь об одной главе, на коей купол крыт железом, а вся церковь оббита шальовкою. В 1816 г. пристроено 5 притворов (очевидно, три притвори, ризницю і паламарку.) и покрыты железом». В 1853 р. «притворы увеличены в длину и ширину, а к западному пристроена колокольня; тогда же подведен фундамент».

Незважаючи на численні репарації, церква зберегла первісний план. Зберігся зруб стін вівтаря з ригелями, перекритий п’ятигранним стіжковим наметом. Внутрішній вигляд центральної дільниці зберіг первісну структуру: зруб стін з ригелями, перший залом, восьмерик з ригелями вгорі, другий залом, що завершується світловим ліхтарем.

Церква зафотографована, а також схематично обміряно її план. Аналіз обмірного кресленика показав: план складається з чотирикутного бабинця, восьмигранного центра і шестигранного вівтаря. Вихідний розмір в побудові плану – ширина центральної дільниці. Восьмигранник центра вписується в чотирикутник, у якого довжина – апофема трикутника з стороною = ширині. У вівтаря ширина = ½ діагоналі чотирикутника, що становить західну половину плану центра; довжина вівтаря = повній його ширині. У бабинця ширина = ширині вівтаря, а довжина = повній ширині бабинця. Західна грань центра = півсумі довжини плану центра і бабинця, а східна грань на товщину 2 брусів довша західної. Південна й північна грані центра = ½ діагоналі чотирикутника, що становить південну половину чотирикутника, вписаного в восьмигранник центра. У вівтаря південна й північна грані = ½ ширини центра, а східна грань = ½ південної грані вівтаря.