Коли збудовано, невідомо, можливо, в кінці ХVII в., бо в 1741 р. церква уже «обветшала» і в 1744 р. репарована. Церква давно розібрана. Від неї збереглося фото зовнішнього вигляду з півдня.

План Михайлівського собору складався з 5 зрубів: в центрі – восьмигранник (квадрат з відсіченими кутами), до нього долучено 4 шестигранники (менші квадрати з відсіченими кутами)^[1]. Це – один з улюблених типів плану, вироблених для великих парадних соборних міських та монастирських церков. Зіньківський собор свідчить, що цей тип плану, який склався в ХVII ст., вживався в різних районах Лівобережжя, але найбільш він зберігся на півдні Слобожанщини.

Зруби стін усіх дільниць мають однакову висоту, і виведено їх в стриманострунких пропорціях. Висота верхів рукавів – менша за висоту зрубів їх стін. Висота центрального верха незначно переважає висоту зруба стін; центральний верх не набагато пере­важає також висоту верхів рукавів. Верхи усіх п’яти дільниць собору мали по одному більшому восьмерику і по одному маленькому світловому восьмеричку-ліхтарю.

П. Мартинович та В. Горленко в статті «Церкви старинной постройки в Полтавской епархии»[2] зазначають, що собор Миколая збудовано в 1756 р. А. Шафонський в книзі «Топографическое описание Черниговского наместничества, сочиненное в Чернигове 1786 г.» пише, що Зіньківську Михайлівську церкву збудовано з дуба в 1786 р. Обидві ці дати невірні. В Центральному державному історичному архіві України в м. Києві зберігається справа 1741 р., в якій міститься лист попа Зіньківського Михайлівського собору до консисторії; в ньому він пише: «В г. Зинькове соборная Михайловская церковь зовсем обветшала... репаровать возымел намерение, к которой репарации и материалы в подготовленности»^[3]. В другій справі того ж архіву міститься лист попа церкви Різдва з Гадяча, в якому він 1743 р. писав: «майстер, который в Зинькове церковь соборную делает мне взиме сказывал, что оной церкви следующей весни доделает»^[4]. Отже, репарація Зіньківського собора була закінчена в 1744 р.