Покровская церковь (С. Таранушенко)
Покровська церква, збудована в 1688 р.
Збудована в 1688 р. Т. Жоравною; в 1745-му та 1852 рр. ремонтувалася[1]. Монументальний восьмигранний зруб стін центральної дільниці, низенькі зрубики стін чотирикутного бабинця та шестигранного вівтаря[2], щедре освітлення центра будови, принцип переводу просторого зруба стін центральної дільниці у рівно зменшений (в порівнянні з об’ємом зруба стін) світовий восьмерик – все це характерні прикмети церков «баштового» типу.
Завершення центральної дільниці під час ремонтів перероблено, змінено форму її. Тоді ж, можливо, зменшено висоту зруба стін центральної дільниці.
Схема плану церкви побудована за такими приписами: ширина центра дорівнює стороні, а довжина – апофемі рівностороннього трикутника. Довжина вівтаря разом з половиною довжини центральної дільниці дорівнює ширині плану центра, ширина вівтаря – його ж довжині. Довжина бабинця визначається тим, що довжина будови дорівнює подвійній ширині центра[3]. Східна грань вівтаря дорівнює 1/2 ширини його, а південна й північна грані – 1/2 довжини центра. Східна грань центра дорівнює довжині тої ж дільниці, а південна грань – 1/2 ширини тої ж дільниці.
[1] Ф. Гумилевский. «Чернигов». Кн. VII. С. 97.
[2] Церкви, у яких плав складався з чотиригранного бабинця / восьмигранного центра і шестигранного вівтаря, на Лівобережжі були дуже поширені. До них, крім церкви Юрія в Іваниці, належать пам’ятки, яких нам доведеться торкатися: церква Покрови 1688 р. в Стародубі, Воскресенська церква 1694 р. в Любечі, Юрія початку ХVIII ст. в Седневі, Трьохсвятська 1717 р. в Галчині, Преображенська 1749 р. в 3інькові, Преображенська 1760 р. в Межирічі, Миколи 1763 р. в Городищі, Покрови 1766 р. в Новгороді-Сіверському, Миколи 60-х рр. ХVIII ст. в Нових Млинах, Успенська 60-х рр. XVIII ст. в Сваричіжці, Миколи 1770 р. в Навозі, Різдва Богородиці 1772 р. в Хмелові, Покрови 1772 р. в Трьохізбянському, Різдва Богородиці 1774 р. в Миколаївці, Покрови 1775 р. в Синявці, Юрія 1778 р. в Артюхівці, Преображенська 1779 р. в Билбасівці, Воздвиженська 1781 р. в Хорошому Озері, церква в Мотіівці, перенесена 1781 р. з Батурина, Миколи 1782 р. в Груні, Михайла 1786 р. в Воронькові, Тройці 1798 р. в Дарієвичах.
До цієї ж групи за планом належать церкви ХVIII ст., точних дат побудови яких ми не знаємо: Миколи в Верьовкиному, Троїцька в Машевому, Миколи в Мефедівці та церква в Мрині.
Можливо, в цю ж групу входили церкви, у яких вівтар шестигранник, центр восьмигранник, а про вигляд бабинця ми не можемо сказати, мав він вигляд в плані чотиригранник чи шестигранник. Це церкви: Івана Богослова 1729 р. в Гомольші, Різдва Богородиці 1732 р. в Ков’ягах, Різдва Богородиці 1762 р. в Боровій, Михайлівська 1777 р. в Свиридівці, Покрови 1783 р. в Римарівці, Успенська 1793 р. в Дементіївці.
До групи з планом шестигранний вівтар, восьмигранний центр, чотиригранний бабинець належать також Троїцька церква в Машеві, але вона має не один, а три (два недорозвинуті) верхи.
За характером зруба стін центральної дільниці до баштових слід залучити церкву Миколи в Навозі, церкву Катерини в Хоружівці.
За характером центрального зруба стін до «баштових» належить також Успенська церква в Стахорщині, але у неї в плані форму чотиригранника має не лише бабинець, але і вівтар.
Ще один варіант «баштового» типу дає церква Миколи в Жукотках; план у неї крижовий і має не 2, а 4 чотиригранні рукави.
Сліди «баштовості» можна помітити в зрубі стін центральної дільниці Покровської церкви в Редьківці, але план її складається не з шестигранного вівтаря, восьмигранного центра і чотиригранного бабинця, а з трьох чотирикутників. Такий же план, як у церкви Юрія в Іваниці, мають муровані церкви: Покрови в Путивлі, Преображенська в Козельці, Предтечі та Старий Собор в Стародубі, Троїцький собор в Охтирському монастирі.
Слід підкреслити, що тип плану церков «баштового» типу має одну дуже характерну рису: при просторому центрі вівтар і бабинець дуже малі площею.
[3] Отже, план будови вписується в прямокутник 2:1.