В хатах зустрічаємо три засоби в’язки вуглів. Найрідше – в одиничних випадках – суцільний виступ на обидві боки з брусів. Так само рідко зустрічаються хати безуглі. Дуже рідкі (найстаріші) хати з круглого дерева, де угли виходять або просто кругляками, або кутках обтесані, гранчасті. Найбільш поширений же тип вугла з переміжними випусками. Деякі хати мають високі дахи. Підкосичі ж обов’язкові, часом без них. В плановому перекрої найпоширеніші: х + с; х + с + к, часто також комора з відступом. Хати здебільшого осинові, мазані. Багато з димниками і високими димарями з 4-х дощок. Димник пірамідальний, закривається знизу лядою. Покрівля без кругового мурлака. Лише на причілку на ощіп кладеться звязь, в неї врубуються крокви, а зрешти боків крокви пришиваються просто до ощепу. Зафотографовано й заміряно хату Архипа Сити. Їй літ 80. Хата осинова, комора смолова, сіни – збираниця. Кладка товсті кругляки положені поверх запісошників. Сінішні стіни зв’язують 2 трямки положені нижче сволока хатнього. Димник дощатий з лядкою. Хата зложена з осинового кругляка до 30 см в більшому діаметрі, угли обтесані. Припустниці пришиті до ощепу, а крокви до кладки. Зруб + за пісочник + кладка. Сволок на причілок, на ньому – 4 трямка (два під стінами) підтримує накладну столю. Сіни – без столі. Комора більша на помості і з столею на 6 трямку. В середині двері й вікна мають зверху наличники дощаті. Над дверима він править за схованку для дріб’язку, над вікнами за них зв’язують квітки. Збоку дверей – ми скрізь в пройдених селах – коник, що складається з двох полиць (верхня на висоті дверей, часом заходить і на двері). Коло дверей сам коник – дошка часом з зарізкою, часом з 27 круглою дірою. Хата і сіни без помосту.

Синявка містечко злилася з Городищем і повторює хати того ж типу, що й і в Городищі, хіба має більше цегляних коників. Зняв інтер’єр в хаті Дубровного Стефана. Городище. Миколаївська церква. Коли збудована в церкві відомостей нема. Церква соснова (у Мені переказують, що сучасний восьмерик – новий, а старий був ще вищий). Вівтар шестигранний 2 куба доволі стрімким недовгим заломом переходить у восьмерик просторий високий і без погруження. Коротким низьким заломом переходить у верхи восьмерик, – нині зашити знизу. Верх 1-го восьмерика стягнуто ригелями (4 при коротких стінах). При пд., пн., сх. стінах на висоті серед вікон зруб має мережані стежки. На пд./пн. по одному двійному вікну, на схід бабинець цілком подібний до вівтаря лише план його прямокутний, а не квадрат, і арка до центру нижче різьблена. Східна і сусідні 4 грані 1-го залома нові, відреставровані. Західна стіна зараз прирізана, зникло трійчате вікно, так само зникли такі ж вікна в пд./пн. стінах центра прорізаних новими.

Найбільш цікавою частиною будови є центр. Його зруб при пд./пн. стінах має мережані стяжки насупроти вікон. При вершині коротких стін – мережані стяжки. Західні і східні стіни першого залому сполучені між собою стінкою, що одночасно є продовженням та поширенням пд./пн. стін восьмерика. Таким чином вага верха безпосередньо переноситься на зруб стін і у високій мірі гаситься розмір в напрямку сх. – зх. Центр – високий, стрункий. З речей: ікона Спаса намісна в бабинці, злам XVII-XVIII ст. Копія Рафаэля Мадонна, кіот з портретом Кістяківського, як мученика Филипа, ікона Божої Матері 1859 р., дарохранительниця олов’яно-мідна, Євангеліє з окладом XVII в.