Село Гомільша (певний час також називалася Богослівська) при річці Гомільша, заснована в 1722 році. Село належало Миколаївському Зміївському монастирю відомства Києво-Печерської лаври, а його селяни відносились до монастирських. В 1732 році в селі було 39 дворів та 57 хат, в яких мешкало 142 осіб чоловічої статі. Після секуляризації в кінці XVIII ст. село перейшло у власність держави. В селі діяла церква Іоанна Богослова. В 1732 році попом при церкві був Павло Іовович Островерхий, а в 1771 році священиком був Савва Сильванський.

Прізвища селян, жителів села Гомільша, які зустрічаються в XVIII ст.: Афонаський, Баченко, Бондар, Бублик, Будниченко, Булиженко, Варковот, Василенко, Вдовиченко, Великий, Вербенко, Вербицький, Вороненко, Гирман, Глуховенко, Говоруненко, Головенко, Горбань, Городненко, Денисенко, Деревянка, Деркач, Дмитренко, Друзь, Заболотний, Закущій, Запорожець, Заярний, Ілютенко, Кабилівський, Кизим, Кирпишній, Коваль, Козаченко, Коновиченко, Корнієнко, Кошлаченко, Кравець, Крохмаль, Кулик, Куниця, Ласочка, Лещенко, Лисий, Лихоторба, Логиченко, Лютий, Марченко, Мацюця, Медвідь, Мельник, Миколенко, Михайличенко, Мовчан, Муштай, Назаренко, Настенко, Невінчаний, Олексієнко, Оловяник, Онищенко, Охріменко, Пасічник, Петренко, Петриченко, Погасій, Погорілий, Решетняк, Рудий, Салацький, Скляр, Смаглий, Таранівський/Таранущенко Тесля, Тимченко Тимченко, Ткач, Токар, Тригуб, Федоренко, Філіпенко, Хухітва, Чепурний, Чигиринець, Чумаченко, Шаповаленко, Швед, Шевченко, Ющенко, Ярошенко,