Село Максимівка воно ж Хрестова, воно ж Горохівка при річці Берека, сучасної Олексіївської громади Лозівського району Харківської області.

Максимівка заснована не раніше 1776 року. Відносилась до Воскресенської церкви села Булацелівка.

У 1806 році Максимівка складалась з двох сел Максимівка і Крестова, відносились з 1796 року до Павлоградського повіту Катеринославської губернії. З 1822 року увійшла до Одрадівської волості Зміївського повіту. 

1-а частина села Максимівка належала колезькому раднику Миколі Дмитровичу Алферакі, всього 805 десятин, на 1849 рік 112 чоловіків, 99 жінок.

2-а частина села Максимівка і Хрестової - Московського купця 1-ї гільдії Акима Петровича Горохова, перейшло до доньки Євдокії, за чоловіком Смирницька.

3-я частина село Хрестова надвірного радника Івана Івановича Коваленського.

На 1825 рік частина села належала Максиму Африкановичу Павлову. 

На 1838-1840 рік маєток дружини артилерії підполковника Василя Миколайовича Смирницького (Смирнитського) - Євдокії Акимівни, чоловіків 127, жінок 105. Землі 1586 десятин, з них озимого та ярового хліба сіють щорічно 300 десятин, отримують не менше 700 четвертей хліба. В продаж хліб не поступає. Донька Василя і Євдокії Смирнитських - Ольга, народилась у 1837 році. Відома як одна з першіх жінок композиторів в Російської імперії, в неї був закоханий Йоганн Штраус. Листування закоханих опубліковані у Відні, от що ми читаємо в одному з листів: "Ольга, дитя мое, вот хочу открыть тебе мое сердце, что я тебя безумно люблю. Ты уже знаешь, что мне невозможно жить без Тебя. Я могу жить, только обладая тобой, ангел, только чувствуя Твое дыхание, я могу сохранить свою жизнь. Моя боль с каждой минутой быть все дальше от тебя столь велика, что я предпочитаю умереть, чем выносить эту муку. У меня нет сил, я слишком люблю Тебя, жизнь без обладания Тобой подобна смерти для меня, – и лучше будет для нас обоих, если меня больше не будет". Або: "Так возьми же мое сердце,– писал он Ольге»– чтобы оно могло доказать Тебе, как любит Тебя, чтобы оно без остатка отдало то, что ниспослано ему самим Создателем. Ольга!.. я живу лишь надеждой не покидать Тебя никогда, принадлежать Тебе. И если надо будет преодолевать трудности, они должны быть побеждены, а в противном случае я положу конец своей жизни… Я был слишком горд, чтобы броситься к ногам другого создания, нежели к Твоим, мое обожаемое дитя. Это мое искреннее и неиспорченное сердце, оно делает меня такимгордым; его я дарю Тебе и клянусь свято быть Твоим… Береги себя, ангел, моя единственная на свете. Вечно твой Жан".

1879 рік маєток і цегельний завод поміщика Шрейдера.

1905 рік. 8 червня пожежа.

На 1920 рік 70 дворів, 443 жителя, всі українці.

На 1923 рік Максимівка входила до складу Отрадівської сільської ради Олексіївської волости. Проживало 493 людини.

Деякий час Максимівка входила до складу Лозівського району, з 6 лютого 1925 року на прохання жителей переведена до Олексіївського району.