1922 рік, 8 грудня. Протокол загальних зборів селян с. Пан-Іванівка, Харківського повіту.
На збори прибули представники Харківських педкурсів ім. Гр. Сковороди тт. Помаленький, Анін і Шевченко, місцевий вчитель т. Просвітяне, предст. Сільради й комітету незамселян, робітники Пан-Іванівського заводу й селяне. Головою зборів обрано т. Манжаренко, секретарем Корнієнко.
Денний порядок:
Про улаштування 24 грудня с/р свята Сковороди й обрання Комітету по вшануванню пам’яти Г.С. Сковороди.
Перше слово дається т. Помаленькому, який поінформував збори про святкування Сковороди по всіх культурних центрах України й зазначив необхідність улаштування свята в тім місці, де умер великий філософ, а саме в с. Пан-Іванівці.
Далі слово дається т. Манжаренко й зазначає, що ми селяне, Сковороди не забули, що ми добре його пам’ятаєм, що ми його святкували й будем святкувати. Далі він дає інформацію про те, як до сього часу селяне святкували Сковороду. Між іншим зазначає, що в 1921 році в Пан-Іванівку прїзжав представник Харківського повітвиконкому, обіцяв багато де-чого зробити, але далі обіцянок справа не пішла. Могилу Сковороди в останній час одвідує багато учневої молоді й інше громадянство. Що ж торкається до святкування в цім році, то селяне думають святкувати, але організаціі, яка б взяла на себе ініціативу по проведенню свята майже нема, бо робота в єдиній в Пан-Іванівці культурно-освітній організаціі – “Просвіті” в останній час майже не проводиться за відсутністю сил, що ж торкається до учителів то вони не тільки не беруть участь в роботі по-за школою, а і в самій школі не можуть як слід поставити справу. Таким чином говорить т. Манжаренко, у нас школи майже немає, у нас є місце де калічуть дітей, навчаючи їх на незрозумілій до них россійській мові, до того ж сама вчителька зовсім не здатна до вчительської праці. Далі т. Манжаренко зазначає, що бажано було б, коли б нашу школу присвятити ім. Гр. Сковороди, а для цього необхідно поставити її так, щоб вона відповідала своій назві а саме щоб було прислано вкраїнського учителя, який би дійсно був учителем, щоб школа мала підручники, приладдя й паливо. Бажано б було також, щоб могила Сковороди як слід опоряджена, щоб на площі було поставлено пам’ятника Сковороді й до його могили зроблено окремий хід, а не через приватний двір, а також, щоб упорядкувати парк. Далі т. Манжаренко прохає представників педкурсів переказати в Харкові, що ми селяне, Сковороди не забули, пам’ять його шануемо й будем шанувати й вас прохаємо не забувати про цю велику людину, а також прохає звернутись куди треба за допомогою, щоби всі вище висловлені побажання були переведені в дійсність.
Т. Лінивенко зазначає, що наше село зветься іменем ката пана-Івана, що катував наших селян, а тому ми не хочемо, щоб наше село звалося цим іменем, а хочемо назвати його іменем великого філософа Гр.С. Сковороди. Дружніми словами селяне підтримують пропозицію свого односельчанина т. Лінивенко.
Т. Кравченко говорить, що ми давно бажаємо, як найкраще, вшанувати пам’ять Сковороди, але не знали стежки, не знали куди нам треба звернутись, тепер же, коли прибули до нас представники, ми цю стежку знаєм і надіємось що гуртом ми зуміємо як слід вшанувати пам’ять Сковороди. Далі т. Кравченко висловлює щиру подяку представникам педкурсів, що вони прибули в Пан-Іванівку по справі святкування роковин Сковороди.
Далі т. Манжаренко прохає представників допомогти їм дістати діапозітивів для чарівного ліхтаря, щоби можна було показати селянам різні сценки з життя Сковороди. Крім сього бажано б було на Свята мати відповідну літературу й картки Сковороди для роздачі їх учням та селянам.
Кінчаючи засідання всі селяне дуже прохають представників педкурсів, щоби вони попрохали шановного Гната Мартиновича Хоткевича прибути на свято 24 грудня в Пан-Іванівку й росказати їм про життя і вчення Сковороди, бо т. Хоткевич перший, по нашому проханню написав книжку про Сковороду.
Для проведення в цім році організованного свята т. Шевченко пропонує обрати Комітет по улаштуванню свята т. Помаленький пропонує з’організувати Комітет не тільки для улаштування свята цей рік, а для вшанування пам’яти Сковороди взагалі. Прозиція приймається одноголосно.
Комітет ухвалено з’організувати з 5 душ. З виставлених кандидатів: Манжаренко, Капустник, Лінивенко, Кравченко Л., Кравченко Я., Лінивенко Л., Чорногор Г., Дубовік, Зірка К., Корнієнко М., більшість голосів одержали: 1)Манжаренко – оногол. 2)Капустник – оногол. 3)Кравченко Л. – одногол. 4) Корнієнко – 41, 5)Дубовік – 30. Кандидати: 1)Лінивенко Панас, 2)Чорногор Г., 3)Лінивенко Павло.
Представники педкурсів прохають членів комітету тримати зв’язок з педкурсами. Зібрання закінчується співами революційних пісень.
Голова зборів – Манжаренко, секретарь – подпись, представник комнезама – подпись, представник завкома – подпись.