На Полтавському ярмарку панськими товарами торгували дуже непогано, але тільки одну частину товарів продали на гроші, а дві на кредит; вовни на ярмарок привезено трохи більше 200 тисяч пудів. Ціни на шерсть проти минулого року та Харківського Троїцького ярмарку коштують нижче на 3 руб. в пуд, саме: шерсть іспанська мита, біла, від 20 руб. до 25 руб., Перегін від 12 руб. до 14 руб., Брудна від 6 до 9 руб. 15 коп.; шкіра бича проти колишнього до 1/3 дорожче; недороблена бичача шкіра дійшла до 15 руб., а минулого року коштувала 9 руб.; кінська від 3 руб. до 4 руб.; овчина від 6 руб. 50 коп. до 7 руб. 50 коп. за пуд; овчина для кожухів від 120 руб. до 125 руб. за 100 штук; голяк від 8 коп. до 11 коп. за штуку; козли від 40 коп. до 1 руб.; саф’ян дійшов до 1 руб. 10 коп., овчина кримська від 1 руб. 50 коп. до 2 руб., Чорних баранчиків до 3 руб. Дорожнеча шкір, як вважають походить від зменшення скотарства на півдні Росії. Торг конями був дуже жвавий, багато куплено коней ремонтерами.

Полотна були дорожчими проти минулого року на 15 руб. у тисячу аршин; вони продавалися від 120 руб. до 135 руб. за тисячу аршин; тютюн махорка продано від 8 руб. до 11 руб. 50 коп. за куль; перо від 8 руб. до 9 руб.; пух 24 руб.; щетини було мало; сукно сіре продано по 75 коп., Чорне по 85 коп. за аршин; з москальних товарів були у вимогі: купорос, галун, мумія, сажа, міцна горілка та олія купоросна, але товарів цих на ярмарку було небагато, і вимоги виконувались за записом.

Цукру мало, продають його також за записами з висилкою із заводів; ціни на цукор стояли такі: Яхненка 6 руб. 50 коп., Браницького 6 руб. 40 коп., цукровий пісок першого ґатунку 5 руб. Чаєм торгували порядно лише відомі фірми: П. С. Орлова, К. та С. Попова та Климушина. У євреїв був продаж кантонський чай, але його купували мало.

Срібними речами торгували добре; срібло 72 проби лаж півтори коп., нове золото 6 руб. 20 коп. продавці, 6 руб. 15 коп. покупці. На ярмарку у євреїв з’явилося багато золотої австрійської монети.

Відділення контори Волзько-камського банку відкрито було дуже пізно і до того ж далеко від центру ярмарку. Оголошення про відкриття банку з’явилися лише 18 числа, службовці у банку очевидно мало знайомі з санковою операцією і ще незнайомі з тими людьми, із якими їм доводиться робити угоди. Банк цей не приймає навіть переказів на Москву. Телеграми, що отримуються на ярмарку, доходять за призначенням з Москви пізніше ніж з Петербурга. Рознощиків телеграм на ярмарку, що має в колі понад 5 верст, лише 4; вулиці ж і провулки Полтави важко розшукати, бо досі вони ще не мають дощечок з написами. Вивіски ж, на воротах існують мало не з того часу, як було засноване місто, і слова на них стерті до того, що важко їх розібрати.

На станції Харківської дороги надзвичайно повільно проводиться видача квитків, через що поїзди нерідко затримуються. Товари з Харкова доходять до Полтави дві доби, але отримати їх зі станції неможливо раніше 5 діб.

Полтавське поштове відділення, як здається, непоправне; листи, що йдуть з Москви, знаходяться в дорозі дві доби; поштовий поїзд приходить о 13.00, але листи розносяться тільки другого дня. Усіх листоносців на ярмарку лише двоє. При відправленні страхових і фінансових кореспонденцій, вимагають таких формальностей, які навряд чи де на Русі живуть; потрібне засвідчення від поліції особистості відправників, для чого тут же в поштамті сидить писар квартального наглядача, який пише ці засвідчення.