Успенська церква 1781 р.[1]

Фото збірок Харківського музею українського мистецтва

П’ятиверха. Хрещата в плані, з невиділеним чотиригранним центром і 4 шестигранними рукавами.

Зруб стін бабинця – «кубічний»; зруб стін південного рукава – стрункіший, бо поперечні рукави хрестового плану коротші, а подовжні (бабинець) – довші. Перший залом бабинця короткий, круто засклеплений. Ширина восьмерика бабинця на 1/3 менша ширини поземного плану, а висота його = 1/3 власної ширини. Стрімким другим заломом верх переходить у глухий маленький ліхтарик. Отже, об’єм зруба стін бабинця вагомий, а восьмерик – приземкуватий. Зруби стін і восьмерики бокових рукавів – стрункіші, бо висота зрубів стін і восьмериків їх така ж, як і у бабинця, а площа основи – менша.

Чотиригранний зруб стін центра на рівні початку заломів в рукавах переходить у восьмигранний (його довжина і ширина залишаються такими ж, як і поземного плану). На рівні початку других заломів в рукавах засклеплено перший залом центра. Залом цей дуже стрімкий; висота його близька до висоти других заломів рукавів. Ширина світлового восьмерика центра дорівнює ширині восьмерика південного рукава, але висота його уже становить ½ власної ширини. Дуже стрімкий також другий залом центральної дільниці; завершує дільницю глухий стрункий ліхтар.

Таким чином, в протилежність важким приземистим формам верхів рукавів (висота верху менша висоти зрубу стін), верх центральної дільниці – високий, стрункий. Висота центрального верху в 1 ½ рази вища за зруб стін. Сучасні плоскі грані залізного покриття заломів свідчать, що вони непорушно зберегли первісну форму дерев’яного покриття.