Церква Різдва 1789 р. Обмір 1921 р., фото 1916 р.

Гаврилівка лежить на схід від Харкова, в 20 км від нього. Утворилася Гаврилівка в 60-х рр. XVII ст. переселенцями з хуторів сл. Пересічної[1]. Місцевий кореспондент у відповіді на анкету, розіслану харківським комітетом по скликанню XII археологічного з’їзду, писав, що за архівними документами церква в Гаврилівці збудована в 1789 р. з дуба. Згодом до бабинця добудували притвор, що сполучив церкву з дзвіницею.

Нам не пощастило дослідити цю церкву в натурі. Обміри її і кресленики виконав архітектор В. К. Троценко. Фото зовнішнього вигляду церкви – з колекції Харківського університетського музею мистецтва.

План церкви складається з центрального прямокутника, витягнутого в напрямку схід–захід (рідкий варіант), і двох шестигранників, вписаних в квадрат, – вівтаря та бабинця[2].

Церква в Гаврилівці належить до групи невисоких будівель. Центральна дільниця зараз в інтер’єрі досягає 13,5 м висоти (при довжині будови 18,5 м), а бабинець має всередині менше 12 м висоти. Зруби стін усіх дільниць однакової висоти. Зруб стін центральної дільниці невисокий: він дорівнює ширині плану центра мінус товщина одного бруса (осадка?). Висота центрального верху більша за висоту зрубу стін, але менша довжини плану центра. Висота верху вівтаря більша за висоту верху бабинця. Церква стоїть на схилі; підходили до неї з заходу, і майстрові довелося боротися з «западанням» вівтарного верха, вирівнювати його з верхом бабинця, урівноважувати (оптично) їх.

Маса центрального восьмерика значно легша за масу присадкуватого зруба стін, тоді як восьмерики вівтаря й бабинця менш різко полегшують маси своїх, більш струнких за центральний, зруби стін. Майстер прекрасно розрахував міру посилення одних елементів за рахунок ослаблення інших і створив будову урівноважених, спокійних і гармонійних пропорцій.

Зовні зруб стін центральної дільниці до початку першого залому – чотиригранна призма. Отже, перехід в інтер’єрі четверика в восьмигранник через похилі клини в кутах зрубу, що його ми спостерігаємо в інтер’єрі, зовні замасковано.

Зруби стін усіх трьох дільниць і центральний восьмерик не мають нахилу стін всередину будови, і лише восьмерики вівтаря та бабинця дають помітне звуження їх догори. Центральні вертикальні осі вівтаря й бабинця від низу до самого верху паралельні вертикальній осі центральної дільниці, цебто менші восьмерики не виявляють тенденції композиційного зрушення їх в напрямку до центра, як то ми помічаємо в інших пам’ятках.

Грані дахів зрубів і восьмериків плоскі, мають прямолінійні контури і, певно, зберегли вигляд первісних дерев’яних дахів. Ліхтарі – глухі. Сказати, в якій мірі вони зберегли чи порушили первісну форму, даних немає.

Простому зовнішньому вигляду відповідає таке ж скромне оформлення внутрішнього простору.

Віконні просвіти розміщено в зрубах стін і восьмериках в певному ритмічному порядку. В зрубах стін низ вікон припадає на середину їх висоти. Інтервали між вікнами центрального зрубу = віддаленню тих же вікон від кутків зрубу. Центр вікна більшого восьмерика і верхи вікон восьмериків вівтаря та бабинця лежать на висоті, що дорівнює половині довжини будови. Відстань між центрами вікон восьмериків вівтаря і центральної дільниці та між центром вікна центральної дільниці та кутком вікна восьмерика бабинця дорівнює ширині плану центра.

Аналіз обмірних креслеників церкви Різдва в с. Гаврилівці.

План центральної дільниці – чотирикутник, повна його довжина і ширина стосуються як 4 : 3. Бабинець – шестигранник, вписаний в квадрат з стороною = ½ діагоналі центра. Вівтар – також шестигранник; його довжина = довжині бабинця, а ширина = ширині бабинця.

Південна і північна грані вівтаря та бабинця дорівнюють ½ діагоналі квадрата, в який вписується план бабинця. Західна грань бабинця і східна вівтаря = ½ ширини вівтаря.

Висота зрубів стін усіх дільниць однакова: вона на товщину бруса менша ширини плану центральної дільниці[3], або дорівнює діагоналі чотирикутника з шириною = ширині бабинця, а довжиною = південній грані плану бабинця. Висота зрубів стін вівтаря і бабинця до початку клинів, якими переводиться перехід їх у восьмигранник, = довжині плану бабинця, а зруб стін центральної дільниці переходить в восьмигранник на висоті = довжині плану бабинця. Для заготівлі на землі зрубу першого залому центральної дільниці залому майстер використав два шаблони-трапеції.

При складанні східної і західної граней шаблон мав основу – довжину зруба стін дільниці, верхню грань = повній довжині плану вівтаря і висоту = 1/3 висоти зрубу стін. При складанні південної і північної граней зруба залому шаблон мав основу – ширину зрубу стін дільниці (вгорі), повну верхню грань = ½ довжини плану центра, а висоту таку ж, як і у попереднього шаблона. Висота залому і зрубу стін разом = довжині центра.

У восьмерика центрального верха довжина = повній довжині вівтаря, ширина = ¾ довжини восьмерика. Висота восьмерика = ½ висоти зрубу стін, а висота восьмерика і першого залому разом = довжині плану бабинця. Для заготівлі зрубу другого залому центрального верху використано два шаблони-трапеції. При складанні східної і західної граней трапеція мала основу – довжину восьмерика (вгорі), верхню грань = 1/3 висоти восьмерика і висоту = півсумі висоти першого залому і восьмерика. При складанні південної і північної граней шаблон мав основу – ширину восьмерика (вгорі), верхню грань = ¼ висоти восьмерика, а висоту таку ж, як і у попереднього шаблона. Висота центрального верху = діагоналі чотиригранника, що становить західну половину плану центральної дільниці. Внутрішня висота центральної дільниці = сумі повної довжини плану центра і бабинця[4].

При заготівлі зрубу першого залому вівтаря використано шаблон-трапецію, у якої основа – довжина зруба стін дільниці (вгорі), верхня грань = південній грані плану вівтаря і висота = 1/3 південної грані вівтаря і висота разом з висотою зрубу стін = діагоналі західної половини плану центра. У восьмерика довжина = південній грані плану вівтаря, ширина – на товщину бруса менша, і висота восьмерика = довжині східної грані плану дільниці. Другий залом вівтаря заготовлявся за допомогою шаблона-трапеції, у якої основа – довжина восьмерика, верхня грань = ¼ висоти восьмерика і висота = висоті першого залома і восьмерика, взятих разом і поділених навпіл (цебто за тим же приписом, що і другий залом центрального верху). Висота верха вівтаря = діагоналі чотирикутника, що становить південну половину плану дільниці.

Верх бабинця нижчий, ніж у вівтаря, а перший залом, навпаки, на вінець вищий, ніж у вівтарі. При заготівлі першого залому бабинця використано шаблон-трапецію, у якої основа – довжина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань = ½ повної ширини плану центра; висота першого залому і зрубу стін бабинця разом = діагоналі західної половини плану центра (як і у вівтарі). У восьмерика довжина = ½ повної ширини плану центра, ширина восьмерика на товщину бруса менша довжини, а висота восьмерика і першого залому разом = ½ діагоналі західної половини плану центра. Другий залом бабинця нижчий, ніж у вівтарі. При заготівлі зрубу цього залому вжито шаблон-трапецію; основа її – довжина восьмерика, верхня грань = ¼ висоти восьмерика, а висота другого залому = висоті першого залому бабинця. Висота верху бабинця дорівнює висоті восьмерика і другого залому центрального верху, а внутрішня висота бабинця на товщину 2 вінців менша внутрішньої висоти вівтаря.

Лутки вікон в зрубах стін заложено на висоті = ½ висоти зруба. Лутки вікна в восьмерику бабинця над верхнім вінцем зрубу стін заложені на висоті = 1/3 довжині зруба стін бабинця (у вівтарі на один вінець вище). Лутки вікна в восьмерику центрального верху заложено над верхнім вінцем зрубу стін на висоті = ½ довжини плану бабинця. Центр вікна у восьмерику центральної дільниці лежить на висоті = ½ довжини плану будови (з розходженням на товщину 1 бруса)[5].