Церква Миколи 1789 р. Обмір 1921 р.[1]

Синелицівка лежить поруч з с. Гаврилівкою. Вона також утворилася ще в 60-х рр. XVII ст. з хуторів сл. Пересічної[2]. У відповіді на анкету, розіслану харківським комітетом по скликанню XII археологічного з’їзду, місцевий кореспондент повідомляв, що церкву в Синелицівці побудовано в 1789 р., тобто одночасно з церквою в сусідній Гаврилівці. Обидві будови мають багато спільних рис; це дозволяє припустити, що вони збудовані майстрами однієї школи.

За планом – восьмигранник в центрі і два шестигранники на схід і захід від нього – церква в Синелицівці належить до групи будов, поширених у XVIII ст. як на Лівобережжі, так і на Правобережжі, і не лише в дерев’яному, але і в мурованому будівництві; тільки приписи побудови плану в Синелицівці відбігають від інших, широко розповсюджених. Обміри та рисунок зовнішнього вигляду церкви в Синелицівці за нашим дорученням виконав архітектор В. К. Троценко.

Церква в Синелицівці – невисока. При довжині будови 18 м висота центральної дільниці зараз в інтер’єрі не досягає 12 м, цебто внутрішня висота центральної дільниці значно менша не лише довжини плану цілої будови, а навіть двох дільниць – центра і вівтаря; бабинець має висоту лише трохи більшу 10 м. Висота стін центрального зрубу дорівнює 6 м, а бабинця та вівтаря лише 5,6 м (зруби стін вівтаря та бабинця в Синелицівці нижчі за зруб центра). У центрального зруба, дуже витягнутого в напрямку схід–захід, довжина значно переважає його висоту. Навіть в стрункіших за центр вівтарі та бабинці висота зрубів стін лише незначно більша довжини плану дільниці. Отже, корпус зрубів стін церкви в Синелицівці має присадкуватий вигляд.

Верхи не зменшують враження присадкуватості. Перший залом центральної дільниці короткий, і заломлено його дуже круто до горизонту (40°). Восьмерик центра – низький і дуже витягнутий по горизонталі. Другий залом заломлено так само круто, як і перший (40°). Зовні обидва заломи перекрито плескатим дахом. Маленьке, майже квадратове віконечко у восьмерику і «кубічний» глухий ліхтар також допомагають виявити основний характер пропорцій центрального верху.

Верхи вівтаря і бабинця, хоч і стрункіші за центральний, внутрішня висота їх все ж менша висоти зрубу стін. Характерною прикметою Синелицівської церкви є те, що верхи вівтаря й бабинця незначно нижчі центрального, і в деталях вони різняться один від одного. Так, перший залом вівтаря значно вищий заломів як центра, так і бабинця, висота ж восьмерика вівтаря, навпаки, нижча восьмерика не тільки центра, але і бабинця. Вертикальні осі восьмериків вівтаря та бабинця зрушені від вертикальної осі зрубу в напрямку до центра будови: західна грань першого залома вівтаря заломлена під кутом 75°, а східна – під кутом 62°. У бабинці західна грань першого залому заломлена під кутом 62°, а східна – 70°.

Дахи над заломом вівтаря невисокі, але все ж вони стрункіші і не такі плесковаті, як дахи центрального верху. Зазначені відміни в оформленні верхів вівтаря й бабинця викликались потребою скоректувати їх вигляд, вирівняти і урівноважити в залежності від точки, з якої найчастіше глядачі бачили будову. Таким чином, майстер ніби фіксував певну точку, з якої слід розглядати будову. В той же час ці відміни допомагали майстрові уникнути в оформленні одноманітності й монотонності. Вносили вони також в трактовку архітектурних форм елементи живописності.

Елементи живописності виявилися також в поліхромії її зовнішнього вигляду. Стіни Синелицівської церкви – побілені, лиштва під карнизом – сині, сам карниз пофарбовано в жовту фарбу, дах мав зелений колір. Яблуко на ліхтарі було синє, і на ньому наложено було золочені зірки; завершували будову визолочені хрести.

В репертуарі елементів, що брали участь у ритмовій грі, поважане місце посідають і просвіти вікон та дверей. Лінія, на якій розміщено низ просвіту вікон центра та бабинця, проходить на середині висоти центрального зрубу стін. У вівтарі вікно прорізано трохи вище, ніж у бабинці, але в інтер’єрі будови відстань вікна від підлоги така ж, як і у бабинці. Це пояснюється тим, що у вівтарі підлога трохи піднята солеєю. Центр вікна у восьмерику центральної дільниці і вівтарі лежить на висоті, що дорівнює довжині плану дільниці, взятій разом з стінами, а центр вікна у восьмерику бабинця – на висоті, що дорівнює внутрішній довжині плану того ж центра. Віддалення між зовнішніми кутами вікон центрального зрубу дорівнює віддаленню між вікнами центра і вівтаря.

Двері – в південній і північній гранях, а центр значно зміщено з центральної осі в напряму до заходу (але так, що східний одвірок позначає половину довжини плану будови) і тим порушено принцип повної симетрії в оформленні зрубів стін центральної дільниці.

Залізні дахи – плесковаті і, певно, зберегли форму первісних дерев’яних. Грані дахів перших заломів – плоскі, прямолінійні в контурах. Грані дахів верхніх заломів виявляють легку опуклість.

Аналіз обмірних креслеників церкви Миколи в Синолицівці.

Вихідний розмір в побудові плану – довжина центральної дільниці. План складається з центрального восьмигранника, вписаного в прямокутник, і двох шестикутників, вписаних в квадрат; ширина центрального зрубу – апофема рівностороннього трикутника з стороною = довжині зрубу. Довжина вівтаря і бабинця = ½ діагоналі прямокутника, який вписується в восьмигранник центра; ширина вівтаря = його довжині, а повна ширина бабинця = внутрішній його довжині. Південна і північна грані вівтаря і бабинця = ½ довжини центра, а східна грань вівтаря і західна бабинця = ½ віддалення між західним кутом північної грані і східним кутом південної грані бабинця. Західна і східна грані центра = діагоналі південної половини плану вівтаря, північна грань центра = діагоналі чотирикутника, у якого довжина = довжині північної грані бабинця, а ширина = ширині бабинця.

Зруб стін центральної дільниці вищий за зруби вівтаря і бабинця. Верхи вівтаря і бабинця не однакові висотою і мають відміни.

Висота зрубу стін центральної дільниці = апофемі рівностороннього трикутника з стороною = ширині центра, або південній грані плану дільниці. Перший залом центрального верху заготовлявся за допомогою 2 шаблонів-трапецій. Заготовляючи східну і західну грані, вжили шаблон, у якого основа – довжина зрубу стін центра (вгорі), верхня грань = західній грані плану центра, а висота залому і зрубу стін разом = повній ширині плану дільниці. Складаючи південну і північну грані, використали шаблон, у якого основа – ширина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань = ширині плану бабинця, і висота шаблона така ж, як і у попереднього. У восьмерика довжина = західній грані плану центра, ширина = ширині плану бабинця (довжина восьмерика – сторона, ширина його – апофема рівностороннього трикутника з стороною = довжині восьмерика). Отже, ширина восьмерика центрального верху перегукується з шириною плану бабинця.

Висота восьмерика = 1/3 повної довжини плану дільниці. Висота восьмерика і першого залому разом = ½ діагоналі квадрата, вписаного в шестигранник плану вівтаря. Висота восьмерика, першого залому і зрубу стін разом = подвоєній довжині плану бабинця, або віддаленню між північним кутом західної грані і південним кутом східної грані плану центра. При заготівлі зрубу другого залому центрального верху використано 2 шаблони-трапеції. Складаючи східну і західну грані, брали шаблон, у якого основа – довжина восьмерика (вгорі), верхня грань = ¼ ширини восьмерика, висота другого залому визначається висотою цілого верху, що дорівнює довжині східної грані плану центра. При складанні південної і північної граней основа – ширина восьмерика, верхня грань – апофема рівностороннього трикутника з основою = довжині верхньої грані попереднього шаблона, висота ж така, як і у попереднього шаблона. Внутрішня висота центральної дільниці зараз дорівнює довжині західної плюс південної грані плану дільниці. Другий залом центрального верху тепер перекрито плоским плафоном. Є підстави припустити, що спочатку ліхтар був в інтер’єрі знизу відкритий і висота його дорівнювала довжині. Тоді висота верху центральної дільниці дорівнювала б апофемі рівностороннього трикутника з стороною = довжині плану дільниці, а внутрішня висота тої ж дільниці = довжині плану центра і вівтаря, разом взятим.

Висота зрубу стін бабинця = діагоналі південної половини плану вівтаря. Перший залом бабинця вищий першого залому центрального верху. У шаблона для складання східної і західної граней першого залому бабинця основа – довжина зруба стін дільниці (вгорі), верхня грань = довжині південної грані плану бабинця, а висота = ¼ повної ширини плану бабинця; разом з висотою зрубу стін вона на товщину бруса нижча висоти першого залому і зрубу стін центральної дільниці, тобто ширини плану центра. У восьмерика бабинця довжина = довжині південної грані плану дільниці, ширина восьмерика – апофема трикутника з стороною = довжині восьмерика, висота восьмерика = ½ довжини його. Висота восьмерика і першого залому = ½ висоти зрубу стін центральної дільниці. При заготівлі зрубу другого залому бабинця допомагав шаблон-трапеція, у якої основа – довжина восьмерика, верхня грань = ¼ західної грані плану бабинця, висота другого залому = півсумі висоти восьмерика і першого залому. Висота верха бабинця = довжині плану дільниці мінус товщина одного бруса. Внутрішня висота бабинця = подвоєній повній довжині плану дільниці, або = довжині плану центра плюс ½ довжини плану бабинця.

У вівтаря висота зрубу стін така ж, як і у бабинця. Перший залом вівтаря складався за допомогою шаблон-трапеції, у якої основа – довжина зрубу стін вівтаря (вгорі), верхня грань = ½ діагоналі чотирикутника, в який вписується шестигранник плану дільниці, і висота = 1/3 довжини плану дільниці. Висота першого залому і зрубу стін = діагоналі квадрата, в який вписується шестигранник плану вівтаря. У восьмерика довжина = ширині і дорівнює довжині восьмерика бабинця мінус товщина одного бруса. Висота восьмерика вівтаря = ½ довжини восьмерика. Висота восьмерика і першого залому разом = ½ діагоналі квадрата, вписаного в шестигранник вівтаря. Другий залом вівтаря складався за допомогою шаблона-трапеції, у якої основа – довжина восьмерика, верхня грань = ¼ східної грані плану вівтаря, а висота на товщину бруса більша за висоту другого залома бабинця. Висота верха вівтаря = повній довжині плану дільниці. Внутрішня висота вівтаря = діагоналі чотирикутника, в який вписується план центра.

Вікна в зрубах стін заложено на висоті = ½ довжини західної грані плану центра. Вікна в восьмерику бабинця над верхнім вінцем зрубу стін заложено на висоті = 1/3 повної довжини плану дільниці, а центр вікна лежить на висоті = довжині плану центра. Вікна у восьмерику центральної дільниці заложено над верхнім вінцем зрубу стін на висоті = ¼ висоти зрубу стін дільниці. Центр вікна в восьмерику центрального верху лежить на висоті = повній довжині плану центра. Вікна в восьмерику вівтаря над верхнім вінцем зрубу стін заложено на висоті, що дорівнює висоті центра вікна у восьмерику бабинця над верхнім вінцем зрубу стін.