Покровська церква, 1772 р.[1]

Фото збірок Харківсбкого музею українського мистецтва

Тризрубна. Зруби стін усіх дільниць – одної висоти. Центр в плані – восьмигранник, бабинець – чотиригранник, вівтар – шестигранник.

Зруб стін центральної дільниці – «кубічних» пропорцій. Короткий залом переводить об’єм у низенький, але розлогий світловий восьмерик. Його довжина дорівнює (приблизно) довжині бабинця, а висота = ½ висоти першого залому. Значно крутіше засклеплено грані другого залому. На ньому поставлено світловий ліхтар, у нього висота теж менша довжини. В формах компонентів верху центральної дільниці підкреслено перевагу горизонтальних помірів над вертикальними. І все ж в цілому верх важким назвати не можна; навпаки, ставну призму стін вінчає легкий верх, делікатно прорисований в контурах.

Зруби стін бабинця і вівтаря виглядають дещо більш тягнутими догори, ніж зруб центра, але форма їх теж вагома. Форма верха бабинця і вівтаря недорозвинута, не має восьмерика. Заломи значно енергійніше, ніж в центральній дільниці, розгортають рух мас догори. В цілому верхи бабинця і вівтаря разом з центральним створюють вишуканий, ритмічний акорд, і будова сприймається гармонійною спорудою