Покровська церква 1771 р.[1] Обмір 1927 р. Фото 1913-го і 1927 рр.

Слобода Олешня лежить не на південь, а на північ від Харкова, отже, дещо в стороні від основної групи церков лиманської школи. Заселена Олешня на початку XVII ст. До 1647 р. вона входила до складу литовських земель, а з 1647 р. перейшла під владу Московської держави. Після возз’єднання України з Росією Олешня – сотенне містечко Охтирського Слобідського полку. В документі 1652 р. вміщено наказ «починить в Олешне острог, а башни перевесть из черкасского острожку»[2]. Отже, в Олешні було два остроги: один острог був козацький, а в другому (до 1647 р.) сидів, очевидно, польський урядник.

В грамоті про надання попові дворища, пахотної землі, сінних покосів міститься також вказівка на право «въезжать для дровяного и хоромного строения в большой Буймерский лес» разом з козаками. Звідси брали, очевидно, ліс і на будівництво церков.

Про Покровську Олешненську церкву маємо відомості з 1706 р. Теперішня збудована в 1771 р.[3], на 10 років пізніше за Артемівську. Церква – дубова. За документами церковного архіву в 1858 р. церкву «пересипали». В 1892 р. в церкві замінено підвалини, підведено цегляний підмурок, дзвіницю з бабинцем сполучено притвором, розширено вікна в зрубах стін, старе вікно в південній грані зрубу стін вівтаря зашито.

Головна вісь (схід–захід) церкви повернуто на 2 по компасу за ходом стрілки годинника; це свідчить, що церква заложена була на початку квітня.

За планом Покровська церква в Олешні належить до лиманського типу: центр – восьмигранник; вівтар, південний та північний рукави – квадрати з відсіченими зовнішніми кутами, тільки бабинець не шестигранник, а близький до квадрату прямокутник. Південний і північний рукави менші площею за вівтар: центральний зруб в основі схеми плану має форму не квадрату, а прямокутника. Отже, між планом Олешнинської Покрови і рештою лиманських існують також розходження.

Зовні загальна ширина (і довжина) будови переважає висоту її. Якщо центральний зруб стін справляє враження стримано стрункого, то у зрубів стін південного і північного рукавів висота й ширина урівноважені, а у вівтарі і бабинці поземні розміри зрубів стін переважають їх висоту.

Вагому масу корпусу зрубів стін, що складається з п’яти зрубів, завершують невисокі верхи, заложені з підкреслено низьких і широких восьмериків та коротких і ще нижчих заломів. Сучасні залізні дахи заломів зберегли форму первісних ґонтових (чи «драних») дахів. Завершують усі п’ять верхів різко звужені проти восьмериків світлові ліхтарі. Грані зрубів стін восьмериків, ліхтарів чітко виявляють нахил всередину. За допомогою вертикальної обшивки зрубів та високих стрімких главок майстер, що переводив останню репарацію церкви, намагався до певної міри перебороти присадкуватість будови. В первісному вигляді вона справляла враження більш присадкуватої, ніж зараз, виглядала «копичкою». В цьому Покровська церква зберегла ще архаїчні риси, що найбільш поширені були на півночі Волині, в її поліських районах.

Зовні монументальні форми центральної дільниці – в зрубах стін і в масах верха – підкреслюють домінуюче значення її в композиції будови. Ще більш підкреслено домінуючу роль центру у внутрішній структурі об’ємів. Бабинець і південний та північний рукави хоч і відділяються від центру заплечиками, проте вони відкриваються до нього широкими просвітами на повну висоту їх зрубів стін.

Зруб стін центральної дільниці значно вищий за зруби стін кожного рукава і набагато переважає їх площиною. Тому центр сприймається певною мірою ізольованим від рукавів. Верх центральної дільниці також значно переважає – і масами, і висотою – верхи рукавів. Центральний зруб в стінах – простора зала, м’яко освітлена верхнім світлом, що ллється з шести прорізаних вгорі західної, південної та північної граней зрубу стін. В напрямку догори об’єм центрального верху розгортається плавно, без різких ривків. Зруб стін коротким заломом переходить у широкий, яскраво освітлений перший восьмерик. Коротким другим заломом об’єм верху переходить у вдвічі менший шириною і довжиною другий восьмерик. Обидва восьмерики зберігають відношення боків плану зрубу стін: довгі по сторонах світу і дуже короткі – проміжні. Третій залом дуже енергійним рухом переводить об’єм верха у третій, уже правильний восьмигранний в плані ліхтар, що завершується низенькою зрізаною пірамідою. Отже, центральний верх Покровської церкви в Олешні в інтер’єрі – високий, складається з 4 заломів, 2 восьмериків і ліхтаря. Все це риси, характерні для пам’яток лиманської школи.

Роль просторових орієнтирів, що акцентують певні етапи на шляху розгортання об’єму, майстер доручає ригелям, зарубаним перед вузькими гранями вгорі першого і другого восьмериків, та сволочку у третьому восьмеричку-ліхтарі. Перші ригелі в зрубі стін центральної дільниці заложено на висоті = півсумі довжини плану центру і бабинця.

В розв’язанні завдання – активного розгортання догори об’єму верхів дільниць – багато важать також чергування й ритм яскраво освітлених і затемнених граней заломів і восьмериків. За допомогою згаданих засобів оформлення об’ємів верхів майстер надав центральному верху вигляд стрункої і (ілюзійно) дуже високої вежі; в дійсності висота її сягає 17 метрів.

Зруби стін вівтаря, бабинця і особливо південного і північного рукавів в інтер’єрі також сприймаються стрункішими, ніж зовні. Внутрішній об’єм верхів рукавів розгорнуто більш енергійно, ніж у центрі, що значно посилює їх ілюзійну висоту.

Отже, зовнішній вигляд будови і оформлення об’ємів в інтер’єрі дещо розходяться.

Структура і принципи побудови компонентів, а внаслідок того і архітектурно-художній образ Покровської церкви в Олешні і решти лиманських мають і спільні прикмети, і відмінні риси. Чим це пояснити? Можливо, Олешненська Покровська церква відбиває одну з фаз становлення лиманської школи. А може, вона є наслідком контамінації двох типів.

Аналіз обмірних креслеників Покровської церкви сл. Олешні показав, що розбито його в натурі не всюди з належною увагою. В побудові помітні деформації схеми, покладеної в основу розбивки плану; зокрема збільшена ширина плану центральної дільниці в північній його половині; від цього залежить також деформація планів вівтаря та рукавів.

Вхідний розмір в побудові плану – ширина центральної дільниці. План центральної дільниці – восьмигранник, вписаний в чотирикутник, довжина чотирикутника дорівнює апофемі рівностороннього трикутника з стороною = ширині центра.

Вівтар – квадрат з відсіченими зовнішніми кутами. Його довжина і половина довжини центральної дільниці, взяті разом, = діагоналі чотирикутника, що становить східну половину чотиригранника, в який вписується восьмигранник центру; ширина вівтаря = його довжині.

Бабинець – квадрат (точніше: його довжина = повній ширині, а ширина = ширині вівтаря).

Південний і північний рукави – теж квадрати з відсіченими зовнішніми кутами. Ширина рукава визначається тим, що разом з ½ ширини центру дорівнює діагоналі чотирикутника, що становить південну половину чотиригранника, в який вписується план центру. Довжина рукава = його ширині[4].

Плани вівтаря і південного рукава в точках примикання до центру вужчі, а в глибині – ширші.

Довжина західної грані центру дорівнює півсумі довжини плану центру і бабинця; довжина східної грані дещо довша західної; довжина південної грані центру = діагоналі південної половини плану вівтаря; довжина північної грані на товщину двох брусів довша за південну грань (деформація).

Північна грань північного рукава дорівнює ½ північної грані центру. Південна грань південного рукава дорівнює ½ південної грані центру. Східна і західна грані північного рукава та східна грань південного рукава дорівнюють північній грані вівтаря і кожна дорівнює ½ довжини центру (його південної половини). Південна грань вівтаря незначно різниться довжиною від північної, а західна грань південного рукава – від відповідних граней північного рукава (деформація). Східна грань вівтаря дорівнює ½ ширини плану дільниці.

Розміри зрубів стін, заломів і восьмериків визначаються розмірами плану.

Аналіз креслеників розрізів показав, що грані перших трьох заломів центрального верху заломлені під кутом 50^о, а верхній залом – під кутом 60^о. Під кутом 50^о заломлено грані другого залому вівтаря и північного рукава, південна грань першого залому південного рукава, східні грані першого і другого заломів бабинця. Це свідчить, що майстер, заготовляючи на землі зруби заломів, широко користався однотипними шаблонами-трапеціями з боками, заломленими під кутом 50^о.

Верхи вівтаря і південного та північного рукавів, як показують обмірні кресленики, виявляють тенденцію наблизитись до центру, зменшити просвіти між їх верхами і зрубом стін центральної дільниці. Верх же бабинця, навпаки, намагається збільшити просвіт.

Побудова компонентів верху центральної дільниці ведеться так:

Висота зрубу стін дорівнює довжині плану дільниці (в південній його половині), або апофемі рівностороннього трикутника з стороною = ширині плану дільниці.

Перший залом центрального верху заплановано з передбаченням, щоб перший восьмерик, його довжина і ширина повторили відповідні розміри плану вівтаря. Для складання східної і західної граней цього зрубу майстер використав шаблон-трапецію, у якої основа – довжина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань = довжині вівтаря.

На таких же засадах виготовляється і другий шаблон для складання південної і північної граней першого залому. Висота першого залому і зрубу стін разом дорівнює ширині плану дільниці.

Довжина першого восьмерика дорівнює довжині плану вівтаря, а ширина = ширині плану вівтаря. Висота першого восьмерика разом з першим заломом = половині західної грані плану центру, а висота першого восьмерика, першого залому і зрубу стін разом дорівнює подвоєній довжині плану вівтаря.

Другий залом заготовлявся за допомогою 2 трапецій-шаблонів. Трапеція для заготівлі східної і західної граней мала: основу – довжину першого восьмерика (вгорі), верхню грань (повна довжина) - ½ довжини зруба стін дільниці (вгорі), висоту - висоті першого залому. Аналогічно складалися південна і північна грані другого залому.

Повна довжина другого восьмерика[5] дорівнює половині довжини зрубу стін дільниці (вгорі), а повна ширина - половині ширини зрубу стін (вгорі); висота другого восьмерика дорівнює половині його ж довжини.

Зруб третього залому (подовжній перекрій) заготовлявся за допомогою шаблона-трапеції; основа її – довжина другого восьмерика, верхня грань = ¼ довжини першого восьмерика (вгорі), висота верху до початку третього восьмерика = висоті зрубу стін.

Внутрішня ширина ліхтаря = його довжині разом з обома стінками, довжина ліхтаря = висоті третього залому, висота ліхтаря – його довжині. Висота верху до початку четвертого залому дорівнює ширині плану дільниці. Четвертий залом у розрізі має форму нижньої частини рівностороннього трикутника. Висота залому визначаться тим, що висота цілого верху дорівнює половині ширини плану будови[6].

Побудова башти бабинця проходила так: висота зрубу стін бабинця (а також вівтаря і південного та північного рукавів) дорівнює апофемі рівностороннього трикутника з стороною = ширині плану бабинця. Перший залом бабинця у розрізі дає трапецію. При заготівлі зрубу цього залому майстер використав шаблон-трапецію, у якої основа – довжина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань дорівнює ½ довжини плану центральної дільниці. Висота залому і зрубу стін разом дорівнює довжині зрубу стін бабинця (вгорі).

У першого восьмерика бабинця довжина = половині довжини плану центру, ширина = половині довжини зрубу стін центру (вгорі); сума висоти першого восьмерика й першого залому = половині довжини зрубу стін бабинця (вгорі), а висота бабинця до початку другого залому - довжині плану центру.

Другий залом бабинця заготовлявся за допомогою шаблона-трапеції, у якої основа – довжина восьмерика (вгорі), верхня грань = ¼ основи першого восьмерика. Висота другого залому = висоті першого залому бабинця.

У ліхтаря довжина = ¼ основи першого восьмерика, верхня грань (повна довжина) = довжині основи. Висота = довжині основи ліхтаря; висота верха бабинця = ширині плану дільниці.

Перший залом вівтаря заготовлявся на землі за допомогою шаблона-трапеції; основа – довжина зрубу стін дільниці (вгорі). Висота першого залому і зруба стін разом дорівнює повній довжині плану дільниці. Довжина і ширина першого восьмерика дорівнюють довжині північної грані плану дільниці (вгорі), а висота = ½ довжини плану восьмерика. Висота восьмерика, першого залому і зрубу стін разом = висоті зрубу стін центральної дільниці.

Другий залом вівтаря заготовлявся за допомогою шаблона, у якого основа – довжина восьмерика (вгорі), верхня грань = ¹/₃ повної довжини восьмерика (вгорі). Висота другого залому = висоті першого залому.

Довжина і ширина ліхтаря вівтаря = третині повної довжини восьмерика дільниці; висота ліхтаря вівтаря = півсумі висоти другого залому і восьмерика. Висота ліхтаря, другого залому і першого восьмерика разом = висоті зрубу стін дільниці. Висота верху вівтаря на один вінець нижча за висоту верху бабинця і дорівнює повній довжині плану вівтаря. Внутрішня висота вівтаря також менша на два вінці, ніж у бабинця.

У південного і північного рукавів висота зрубу стін така ж, як і у бабинці, а верхи помітно нижчі, і дорівнюють вони ширині плану дільниці. У першого залому північного рукава основа – ширина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань = ½ довжини плану бабинця, а висота залому разом зі зрубом стін дорівнює висоті зрубу стін з першим заломом вівтаря. У першого восьмерика північного рукава довжина дорівнює половині довжини плану бабинця, а висота – половині повної довжини восьмерика. Висота рукава до початку другого залому, як і у вівтарі, дорівнює висоті зрубу стін центру. Другий залом основи має довжину восьмерика (вгорі), верхня грань = ¼ основи восьмерика; висота другого залому, восьмерика і першого залому = південній грані зрубу стін дільниці (вгорі); висота північного рукава без ліхтаря = ширині плану центру (вгорі).

У ліхтаря північного рукава довжина (і ширина) = чверті довжини восьмерика, а висота ліхтаря = висоті другого залому дільниці. Висота верха, як уже сказано, дорівнює ширині плану дільниці. В цілому верхи північного і південного рукавів схожі з верхом вівтаря, але в деталях кожен верх дає незначні відміни, особливо у других заломах і ліхтарях. Загальна внутрішня висота рукавів дорівнює половині ширини плану будови.

Всі зруби восьмериків і ліхтарів всіх дільниць мають нахил зрубів всередину так, що довжина їх разом з стінами вгорі дорівнює внутрішній довжині внизу.

Внутрішня висота центральної дільниці, як ми вже зазначали, менша не лише довжини, але й ширини будови, і дорівнює вона апофемі рівностороннього трикутника з стороною = довжині плану будови.

Отже, як бачимо, система побудови зрубів стін і верхів в Олешненській Покровській церкві не така струнка і виразна, як в Черкаському Бишкині та Артемівці, і пропорційність в ній витримана менш чітко.

Вікна в зрубах стін бабинця південного і північного рукавів заложено на висоті = чверті довжини плану бабинця (в 1892 році вони були розширені). Вікна у зрубі стін вівтаря заложено на висоті = половині довжини плану дільниці. В зрубах стін центральної дільниці вікна заложено на висоті = повній довжині плану вівтаря, або = ширині плану бабинця.

Просвіт вікна в першому восьмерику центрального верху починається на висоті, що дорівнює половині ширини будови, а над верхнім вінцем зрубу стін вони заложені на висоті = чверті довжини плану бабинця. Вікна другого восьмерика центральної дільниці заложено над верхнім вінцем зрубу першого восьмерика на висоті = чверті довжини першого восьмерика (вгорі). Вікно третього восьмерика-ліхтаря центрального верху заложено над верхнім вінцем зрубу стін дільниці на висоті = довжині плану дільниці, а над верхнім вінцем другого восьмерика на висоті = половині довжини його (вгорі). Вершина рівностороннього трикутника з стороною = ширині будови, позначає верх вікна восьмерика-ліхтаря центрального верху.

Вікна першого восьмерика бабинця заложено над верхнім вінцем зрубу стін на висоті = третині висоти зрубу стін, а над підлогою на висоті = діагоналі південної половини плану дільниці. Вікна другого восьмерика-ліхтаря бабинця прорізано над верхнім вінцем зрубу стін на висоті, що дорівнює тій же висоті зрубу стін, а над верхнім вінцем восьмерика на висоті = висоті восьмерика. Вікна в восьмериках північного і південного рукавів заложено на висоті = довжині плану бабинця. В ліхтарях рукавів вікон немає.