© Андрій Парамонов (Харків)

На початку 1850-х років один із найкращих кондитерських закладів у Харкові заснував дерптський купець Едуард Юліусович Емеріх. У наше місто він прибув із наміром займатися скуповуванням шкіри та її переробки для постачання закордон. На Заїківці він відкрив шкіряний завод, який продав лише незадовго до смерті (близько 1881 року). Контора його розташовувалася на Торговій площі, а власний кам’яний будинок він побудував на Холодній горі.

У перший же рік перебування у Харкові він побачив, що тут маса можливостей для заробітку. Куди не глянь, скрізь можна відкривати заклади на вищому, європейському рівні. В першу чергу він вирішив влаштувати нову кондитерську, оскільки смачного, свіжого, білого хліба в Харкові не вистачало, як власне тістечок, цукерок, варення, смачної ароматної кави…

Свій кондитерський заклад він відкрив у дуже вдалому місці, в будинку харківського купця Павла Федоровича Базилевича на той час по Катеринославській вулиці № 4, а пізніше й у наші дні № 6 по вулиці Полтавський шлях. Кондитерська відразу стала одним із найбажаніших місць відвідування харківської публіки, а коли поряд відкрився оперний театр (перша вистава 26 грудня 1874 року), то й зовсім відбою від покупців не було і тому вже в 1875 році до кондитерської додалася й ресторація. Тут за 9 руб. сріблом на місяць можна було мати щодня обід із трьох страв. На масляну з 12.00 до 17.00 подавали гарячі млинці з різними начинками.

Спочатку кондитерська Емеріха розташовувалась на першому поверсі двоповерхового будинку Базилевича, але пізніше для неї була побудована в 1874 році за проектом архітектора Бориса Йогансона особлива кам’яна прибудова. Сучасники знають цю прибудову як вхід до кінотеатру Боммер. Тоді ж Емеріх продає свій будинок і оселяється ближче до кондитерської. А саме у будинок Гінзбурга на Катеринославській № 9.

Одним із його нових закладів стало виробництво варення з місцевих (30 коп. за фунт) та кримських ягід (40 коп. за фунт). Воно постачалося і закордон, але більша частина продавалася саме в Харкові в його кондитерській. Цей заклад почав виробляти також сиропи для газованих вод, які коштували по 1 руб. за пляшку. Ну і як наслідок він починає виготовляти та продавати мінеральні та газовані води: ананасну, апельсинову, малинову, чорномородинову, суничну, лимонад, всього 20 сортів.

Крім кондитерської Емеріх утримував два трактири, один у будинку Нехорошових, а другий у будинку фон Косарт. В обох можна було поїсти простих і ситних страв. Але особливо він полюбив новий ресторан у гаю барона Пілар фон Пільхау у Григорівці, де власник маєтку збудував дачне селище, приміщення для театру, альтанки для оркестрів.