БЕЗДРИК Сумської області.

Михайлівська церква.[1]

Обмір і фото 1927 р.

Точна дата побудови церкви невідома. Можна припустити, що збудували її в другій половині 80-х рр. XVIII в., бо в цю церкву перенесли іконостас з закритої церкви Сумського монастиря.

В 60-х роках XIX в. будову пересипав Берестовський, майстер з с. Сироватки Сумського району. Тоді ж з заходу прибудовано притвір.

Зруби стін вівтаря й бабинця зложені з старого темного дерева, а заломи – з нового світлого. В центральній дільниці в зрубах стін і восьмерика – старе дерево, а в заломі нове.

В бабинці в інтер’єрі об’єм складається з чотиригранної призми зрубу стін і залому; ліхтар – глухий. Вівтар відмінний від бабинця лише тим, що зруб стін – шестигранна призма. В центрі квадратовий в плані зруб стін такої ж висоти, як і зруби стін вівтаря та бабинця. Зруб восьмерика центра зберігає довжину й ширину зрубу стін. Завершує в інтер’єрі центр, як і бабинець, залом; ліхтар центральної дільниці глухий.

В південній і північній гранях зрубу стін центра та західній грані зрубу стін бабинця прорізано вікна-трійчатки з вищою середньою пілкою.

Зруби стін вівтаря й бабинця високі, але стрункими їх назвати не можна. Зруби стін і восьмерика центральної дільниці разом мають значну висоту, проте враження стрункості і вони не викликають. Це – одна з самих суворих триверхих пам’яток Лівобережжя.

План складається з центрального квадрата, прямокутного бабинця і шестигранного вівтаря. Схема плану така: у центральної дільниці повна довжина дорівнює ширині. Довжина бабинця = половині діагоналі центра, а повна ширина бабинця дорівнює половині довжини плану бабинця й центра, разом взятим[2]. Вівтар такої ж ширини, як і бабинець, а довжина вівтаря = довжині бабинця. Східна грань вівтаря = половині ширини вівтаря, а північна грань = половині ширини центра.