© Андрій Парамонов (Харків)

Поселок міського типу Дворічна до недавнього часу був районним центром, зараз по новій адміністративній реформі входить до складу Куп’янського району Харківської області.

Засновником Дворічної був житель Нового Осколу, український козак, який вийшов з гетьманщини ще до 1656 року – Василь Бакаринський (Бакаревский). На весні 1666 року він запропонував на татарському перелазі по р. Оскіл побудувати фортецю і заселити 1000 дворів з малоросійських містечок. Валуйський воєвода Іван Позняков оглядав урочища по Осколу у зв’язку із пропозицією Бакаринського. Але заселити таким великим числом Дворічну не вдалося, у 1670-ті роки ми бачимо тут всього 200 українських сімей і відсутність воєводського управління.

Фортеця «Двуречный городок» була побудована за Бєлгородською смугою дубовим лісом з п’ятьма глухими баштами та проїзними воротами. Рів який оточував фортецю був укріплений дубовим лісом. Фортеця і жителі входили до складу Харківського козачого полку.

Вже у 1668 році на тільки засновану фортецю напали прибічники Івана Сірка, та жителі «Двуречного городка» залишились вірними московському цареві. По іншим відомостям поруч із козаками Івана Сірка були у два татарськи мурзи, які виступали союзниками гетьмана Дорошенка.

Після подій 1669 року отаман Василь Бакаринський перебував у Москві із своїми осавулом Опанасом Трохимовим та прапорним Максимом Яковлєвим, де вони «били челом о жалованье». Бакаринський отримав англійське сукно, а осавул та прапорний по доброму сукну.

На 1677 рік ми бачим у Дворічній сотником Івана Трофімова, який був осадчим у 1675 році слободи Куп’янка (сучасний Куп’янськ).

19 червня 1678 року Дворічна пережила татарський напад, сотник Григорій Федоров писав, що татари багато людей вбили, увели в полон, слободи спалили, залишилась тільки фортеця в якій було більше 200 служилих та «жилецких» людей.   У 1679 році фортецю обороняли 33 черкаси городової служби.

На весні 1680 року «Двуречный городок» увійшов до складу тільки заснованої Ізюмської оборонної смуги, тут проживало 54 сім’ї українців. І знову татарський напад, був спалений посад, татари угнали увесь скот.

«Сметная книга» 1682 року складена дворічанським отаманом Микитою Силін, він писав, що стрільців та пушкарів у Дворічній не було, а черкас городової служби налічувалося 43, серед них: Ігнат Семенов, Василь Тімофєєв, Андрій Єлісєєв, Костянтин Лук’янов, Івашка Зотов, Григорій Андрєєв, Мирон Антонов, Кузма Михайлов, Ілля Гаврилов, Аверка Микулаєв, Моісєй Абакумов та інші.   

Артилерія фортеці «Двуречный городок» складалась із одної залізної пищалі і до неї 30 ядр, та двох затинних пищалей, які ще називали гаковниця. Пороху до них було півтора пуда.

На 1683 рік ми бачимо що фортеця погнила, а городову службу несуть отаман на коні с пищаллю, козаків на конях с пищалями 35, на коні без пищалі 1, без зброї 12.

На 1701 рік фортецю у Дворічному сотником записаний Якушко Федорович Сичов, а серед 133 черкас городової служби були: Яков Іванович Мовчан, Леско Сидоров, Іван Тихий, Грицько Андрєєв, Ігнат Тимофєєв, Іван Мураховець, Стецко Ігнатецький, Яков Чалий, Лукьян Коваленко, Петро Кудолаенко, Іван Шаповал, Грицько Карась, Іван Гончаренко, Матвій Лелюк, Семен Чмих, Мартин Панченко, Федір Мартовецький, Антон Шевченко та інші.

Залишків фортеці у сучасній Дворічній не залишилось.