Миколаївська церква

В статті П. Мартиновича і В. Горленка «Церкви старинной постройки Полтавской епархии» у Вереміївці занотована Преображенська церва 1775 р. А серед рисунків 1877–1879 рр. того ж Мартиновича знаходимо рисунок церкви Вереміївки під назвою «Мыкильська».

На рисунку зображена тризрубна триверха церква. За планом належить вона до групи, що складається з восьмигранного центра та двох шестигранників – вівтаря й бабинця.

Зруби стін східного і західного рукавів – високі, стрункі, з виразно виявленим нахилом граней всередину. Покриті вони стіжковими дахами; при тому у вівтарі дах вищий і стрімкіший, а у бабинці нижчий і крутіший. Завершуються вони маленькими світловими восьмериками-ліхтарями.

Зруб стін центральної дільниці такої ж висоти, як і зруби стін рукавів. Перший залом центра засклеплений крутіше, ніж у бабинці й вівтарі, а висота залому центра нижча, ніж у вівтаря й бабинця. Світловий восьмерик центра – невисокий, присадкуватий за пропорціями. Його висота дорівнює висоті восьмеричка-ліхтарика бабинця. Другий залом центрального верху перекрито зовні опуклим дахом. Над ним підноситься світловий ліхтарик, вагоміший за ліхтарик бабинця.

Будова витримана в спокійному ключі. Корпус зрубів стін складається з гранчастих призм струнких, але ненапружених пропорцій. Висота центрального верху – оптично – дорівнює висоті зрубів стін. Верхи утворюють ясну, гармонійну композицію.

Піврозеткової форми вікна вгорі південної (і північної) грані зрубу стін центральної дільниці, ганки-портики з фронтонами з’явилися, очевидно, пізніш, під час ремонтів.