Шилівка, церква Різдва Богородиці (С. Таранушенко)

Церква Різдва Богородиці 1772 р.

Зафотографована й заміряно схематично план її в 1928 р.

Церква збудована з дубових пластин в 1772 р. в Зінькові, а в 1877 р. перенесена в Шилівку. План її (шестигранник – восьмигранник – шестигранник) і зруби стін при переносі не зазнали змін. Верхи ж не уникли переробок.

У вівтарі в інтер’єрі шестигранний зруб стін над вікнами переходить у восьмигранник висотою в 6 брусів. Вгорі восьмигранник стягнуто суцільним кільцем ригелів. Восьмигранна частина зрубу стін переходить у залом (4 вінці); над заломом підноситься восьмерик, що складається лише з 2 вінців; восьмерик переходить у високий, енергійно заломлений другий залом. Грані другого залому на середині висоти ніби прогинаються всередину, вище ж різко випростовуються, й завершується він світловим ліхтарем, прорізаним 4 вікнами. Структуру коротких і низьких зрубів першого залому і восьмерика верху вівтаря відбиває зовнішня форма верха (дах з перехватом).

Бабинець подібний до вівтаря. В зрубі стін центральної дільниці спочатку вікна були в кожній зовнішній грані; після прибудови притворів вікна в південній і північній гранях зашили. Верх зрубу стін центра всередині стягує суцільне кільце ригелів. Перший залом і тут низький (8 вінців); він переходить у широкий і високий восьмерик, що має лише двоє вікон (на південь і північ); вгорі він зміцнений кільцем ригелів. Другий залом високий, грані його різко звужують об’єм верху. Завершує дільницю ліхтар, прорізаний 4 вікнами. В інтер’єрі верх центра сприймається високим, але восьмерик, як для будов XVIII століття, виглядає затяжким. Зовні форми верху виглядають надто масивними. На дахах збереглися дерев’яні довбані рештаки-водозливи. Товщина брусів зрубу стін внизу стін 21, а вище 15 см.

Вихідний розмір в побудові плану – ширина центра. Центр – восьмигранник; довжина його – апофема трикутника з стороною = повної ширині плану дільниці. Західна й східна грані = половині діагоналі чотиригранника, у якого довжина = довжині центра, а ширина = повній ширині центра, в який вписується восьмигранник плану центра; південна і північна грані = половині повної довжини центра. Вівтар і бабинець – шестигранники; ширина їх обох дорівнює половині ширини плану центра[1], а довжина = ½ віддалення між східним кутом південної грані і західним кутом північної грані центра (беруться зовнішні точки кутів).

Звертає на себе увагу одна особливість в конструкції верхів церкви: дуже низькі зруби першого залому й восьмерика. Перший залом у вівтарі складається з 4 вінців, а восьмерик навіть лише з двох. Над восьмериком вівтаря підноситься уже «нормальний» для Лівобережжя по висоті й формі другий залом. У центральній дільниці перший залом теж дуже низький (8 вінців), хоч і вищий, ніж у вівтарі. Таких низьких перших заломів і такого низького восьмерика, як у вівтарі Шилівської церкви, в жодній з досліджених нами на Лівобережжі зустрічати не доводилося. Зате в бойківському типі церков Західної України чергування низеньких заломів і таких же восьмериків – одна з найхарактерніших рис[2]. Ми не маємо даних помічені риси Шилівської і бойківських церков ставить в прямий зв’язок чи залежніє, але звернути увагу на цю властивість Шилівської церкви вважаємо за потрібне.


[1] Такі ж вівтар і бабинець в Покровській церкві Зінькова. Чи немає між майстрами цих двох пам’яток тіснішого зв’язку?

[2] Див., наприклад, розріз церкви в с. Довгому на Дрогобиччині / М. Драган. Українські деревляні церкви. Част. II. Ілюстрації. Львів. 1937. Рис. 89 на ст. 43.