Село Антонівка Покровська церква (С. А. Таранушенко)

1765 року побудова.

Дубова. За планом належить до типу хрещатих з невиділеним зрубом центральної дільниці і шестигранними вівтарем, бабинцем, південним і північними рукавами. Наведені в «Известиях» розміри: довжина церкви 25 арш., довжина вівтаря 8 арш., ширина церкви 19 ½ арш.[1] дозволяють гадати, що центральна дільниця в плані була не квадрат, а видовжений чотирикутник. Якщо довжина вівтаря, а напевно, і бабинця, дорівнювала 8 арш., то центр, виходить, мав довжину 9 арш. Важче здогадатись, як розподілялися 19 ½ арш. між центром і південним та північним рукавами. Певно, центр мав ширину не 9 арш., а менше. Тоді б ширина його була менше довжини. Вівтар і бабинець були також дещо видовжені по осі схід–захід. У південного ж і північного рукавів, як то видно на фото, довжина переважала ширину значно більше, ніж у вівтаря (західна грань південного рукава вдвоє довша південної грані бабинця). Отже, всі дільниці плану, як і план цілої будови, були видовжені по осі схід-захід. Церковний опис 1800 р. зазначає, що при репарації замість 3 верхів залишили один. Це стверджують вікна восьмерика, прорізані не по сторонах світу, а в південно-східній і відповідних їй гранях. Але східний і західний верхи були, очевидно, невисокі, з невеликими восьмериками-ліхтарями, тоді як висота верху центральної дільниці дорівнювала (приблизно) висоті зрубів стін.

У шестигранних зрубів стін (одної висоти) вівтаря, бабинця і обох рукавів висота переважала довжину плану; перекриті вони зовні п’ятиспадистими дахами з «димничками». Зруб стін центральної дільниці вищий за зруби стін рукавів. Він переходив у невисокий, важких пропорцій світловий восьмерик, у якого грані, орієнтовані по сторонах світу, продовжували грані зрубу стін. Перший залом переводив об’єм дільниці у невеликий другий світловий восьмеричок; у нього висота теж менша довжини. Другий залом перекрито зовні низенькою опуклуватою банькою, що завершувалася струнким глухим ліхтариком.

Форми компонентів, з яких складався верх центру, вагоміші за пропорціями зрубів стін; в цілому церква належить до типу «кремезних».


[1] Див. «Известия археологической комиссии» Вып. 61, де опубліковано фото зовнішнього вигляду церкви. Крім того, я одержав фото від М. Макаренка.