Покровская церковь (С. Таранушенко)

Триверха. Дубова. За планом належить до групи тризрубних. Усі три зруби – чотиригранники.

Між народними архітекторами-монументалістами майстер калинівської пам’ятки відзначається своєрідною індивідуальністю. Небагато збереглося церков, де б так точно, гранично чітко, логічно послідовно проведено побудову як плану, так і об’ємів дільниць. Майстер калинівської церкви скоріш математик, ніж архітектор. Його більш приваблювало завдання втілення в будівлі математично логічних формул, ніж проблема створення архітектурно-художнього образу. Тому Покровська церква в Калинівці позбавлена «лірики» і будь-яких архітектурно-художніх «вольностей», навіть дещо суховата.

І в зовнішньому вигляді, і в інтер’єрі Калинівська Покровська церква справляє враження будови солідної. Майстер оперує невеликою кількістю простих за формою вагомих компонентів. Корпус зрубів стін у зовнішньому вигляді складається з трьох чотиригранних зрубів стриманих пропорцій, вагомих і в той же час струнких. Їх грані виразно виявляють нахил всередину.

Верхи масами також вагомі, але їх компоненти енергійно розвивають рух об’ємів догори. Центральний верх значно переважає верхи вівтаря і бабинця. Стрімкий перший залом центрального верху переводить об’єм дільниці в восьмерик стриманих пропорцій; другий залом стрімкіший першого, різко зменшує об’єм верху і переводить його в глухий ліхтар. Висота центрального верху і висота зрубу стін дільниці у зовнішньому вигляді оптично урівноважені, хоч фактично перша переважає другу. Зруби стін вівтаря і бабинця завершується стрімко засклепленими заломами, що переходять в глухі ліхтарі. Верх бабинця дещо нижчий за верх вівтаря. Дахи заломів усіх верхів зберегли первісну форму. Їх грані плоскі і прямолінійні в контурах. Главки всіх верхів – пізнішого походження. Зовнішній вигляд будови витримано в простих, мужніх і динамічних формах.

В інтер’єрі форми будови компонентів дещо відмінні від вигляду їх зовні.

Скласти уявлення про внутрішній первісний вигляд бабинця заважає поміст, настелений на висоті 3 ½ метрів від підлоги. Тут міститься Варваринський приділ і хори. Нижні вікна в бабинці нові; це свідчить, що приділ і хори зроблено пізніш. До центру бабинець відкривається широким і високим просвітом; верхня частина просвіту ширша нижньої, вона завершена трицентровою викружкою.

Центральна дільниця в інтер’єрі справляє враження просторого і високого приміщення. В дійсності внутрішня висота центральної дільниці не досягає і 18 м, але за допомогою вироблених довголітньою будівельною практикою засобів майстер ілюзійно робить її значно вищою. В стінах зруб дає призму спокійних пропорцій. Грані першого залому центрального верху переводять стрімким рухом об’єм дільниці в стрункий восьмерик, який, в свою чергу, активно розвиває рух розгортання об’єму дільниці догори. Перший залом в інтер’єрі виглядає значно вищим і стрімкішим, ніж зовні. Стрімкішим і меншим в порівнянні зі зрубом стін виглядає в інтер’єрі і восьмерик. Завершують формування внутрішнього простору дільниці стрімкі грані напівосвітленого рефлексами з восьмерика верхнього залому. Перекрито верхній залом плоским плафоном.

Зруб стін вівтаря всередині виглядає значно стрункішим, ніж зруб центру, бо його висота більш ніж в 1 ½ рази переважає довжину плану. Зруб стін переходить в стрункий залом, перекритий плоским плафоном.

Залом бабинця подібний до залому вівтаря, але він трохи нижчий, а плафон його трохи більший.

Перехід прямокутних зрубів стін у восьмигранні заломи проведено так: в верхні вінці зрубів в кутах врубано чотири оздоблені знизу різьбою бруси; ними і починаються вузькі грані заломів. Пазухи в кутах зашито дощатими прикро похилими клинами. Ригелів, які ми зустрічаємо в других церквах, в калинівській церкві немає.

Аналіз обмірних креслеників показав, що в натурі план будови розбивався так: на початку відкладався на землі розмір ширини центральної дільниці. Це і буде вихідний розмір в побудові плану. Повна довжина центральної дільниці – апофема рівностороннього трикутника з стороною = повній ширині тої ж дільниці. Прямокутники вівтаря і бабинця будуються так: беруть ½ повної ширини центру – вона дає довжину вівтаря і бабинця; а половина діагоналі східної половини центральної дільниці – дає ширину вівтаря і бабинця.

Висота зрубів стін, всі розміри зрубів заломів і восьмерика залежать від розмірів плану і пропорційні їм.

Висота зрубів стін усіх трьох дільниць = повній довжині плану центру, або = апофемі рівностороннього трикутника з стороною = повній ширині плану центру. Заготовляючи зруб першого залому центрального верху, майстер використав два шаблони-трапеції. У першого шаблона основа – довжина зрубу стін центральної дільниці (вгорі), верхня грань цієї трапеції = довжині плану вівтаря і висота = 1/3 зрубу стін дільниці (вгорі), або = ½ діагоналі східної половини плану вівтаря. Цей шаблон визначав розміри східної і західної граней першого залому. Розміри південної і північної граней того ж залому і кути їх нахилу визначав другий шаблон-трапеція; основа його – ширина зрубу стін центру (вгорі), верхня грань = ширині плану вівтаря, а висота така ж, як і у попереднього шаблона. Висота першого залому, як ми вже вище зазначили, = 1/3 ширини зрубу стін дільниці.

Восьмерик, його довжина і ширина перекликаються з розмірами плану вівтаря; довжина восьмерика = довжині вівтаря, а ширина = ширині вівтаря, і висота = 1/2 довжини зрубу стін дільниці (вгорі).

При заготівлі зрубу другого залому центрального верху використано також два шаблони-трапеції. У трапеції, за допомогою якої заготовлялися південна і північна грані залому, основа – ширина восьмерика (вгорі), верхня грань = 1/3 основи і висота = 1/2 основи. У трапеції, використаної для складання східної і західної граней залому, основа – довжина восьмерика (вгорі), верхня грань = 1/3 основи і висота така ж, як і у попереднього шаблона. Висота центрального верху = повній ширині плану центру, а внутрішня висота центральної дільниці дорівнює повній довжині плюс повній ширині плану центру, або = довжині будови на рівні верхніх вінців зрубів стін.

Залом вівтаря в подовжньому розрізі дає трапецію, що становить (як і в подовжньому розрізі другого залому центрального верху) низ рівностороннього трикутника з стороною = довжині зрубу стін вівтаря (вгорі), верхня грань трапеції = 1/4 основи, і висота = 1/2 діагоналі чотирикутника, який вписується в восьмигранник – основу залому вівтаря. Східна і західна грані вівтарного залому мають довжину (від верхнього вінця зрубу стін до плафона) = 1/2 довжини зрубу стін центральної дільниці (вгорі).

Основа шаблона, за яким заготовлялися східна і західна грані залому бабинця = довжині зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань = 1/3 основи, а висота = висоті першого залому центрального верху. Довжина східної і західної граней залому (від верхнього вінця зрубу стін до плафона) = ½ діагоналі чотирикутника, вписаного в основу залому.

Вікна в зрубах стін заложено на висоті = ½ довжини плану центру. В восьмерику вікна заложено над верхнім вінцем зрубу стін на висоті = ½ діагоналі плану вівтаря, а верх просвіту вікна лежить на висоті, що дорівнює сумі повної довжини плану центру і бабинця.