Церква Миколи 1783 р.[1]

Тризрубна, триверха. Церква – «ходового» типу. План: центр – восьмигранник, вівтар і бабинець – шестигранники.

Висота зрубів стін усіх дільниць однакова. Зруб стін центральної дільниці – «кубічних» пропорцій. Зруби вівтаря і бабинця – стрункіші. Невисокий перший залом центральної дільниці переводить об’єм в присадкуватий розлогий світловий восьмерик, у якого довжина плану дорівнює (приблизно) довжині плану бабинця. Другий залом енергійно звужує об’єм і переходить у глухий (вікна намальовані) ліхтар. Висота верху дорівнює висоті зрубу стін.

Верхи вівтаря і бабинця скомпоновані аналогічно до центрального, але вони дещо легші за пропорціями. Висота верхів вівтаря і бабинця менша висоти зрубів стін.

Вся церква справляє враження приземкуватої, міцно збитої будови. Проблема поривання мас будови догори мало обходила майстра. В церкві були різьблені одвірки чудової роботи.

С. А. Таранушенко