Церква Юрія[1], 1654 року. Ремонти 1804-го і 1864 років

Це видатна пам’ятка визначного майстра. Будова соснова на дубових підвалинах; нові вставки липові. Тризрубна, одноверха.

План церкви Юрія в Іваниці складається з невеличкого чотиригранного бабинця, просторого восьмигранного центра та невеличкого шостигранного в плані вівтаря. Маси будови закомпоновано так: у невеличкого бабинця зруб стін низенький. У центральної дільниці, навпаки, розмір плану мало не вчетверо більший бабинця, і зруб стін центра більш ніж втроє вищий зруба бабинця. У вівтаря зруб стін такий же невеликий в плані і низенький, як і у бабинці. Контрастом об’ємів зрубів бабинця й вівтаря, з одного боку, та центра, з другого, майстер виділив і максимально підкреслив монументальність об’єму зрубу стін центральної дільниці і тим загострив на ньому увагу глядача.

Відвідувач спочатку входив в тісний і темний бабинець. З нього потрапляв в приміщення центральної дільниці; воно вражало простором плану і величавістю об’єму зруба стін, що могутнім напру­женням підносяться на значну висоту. Південна й північна грані зруба стін прорізані кожна трьома великими вікнами: на середині висоти грані розмістилося потрійне вікно, у якого середнє полотни­ще вище бокових; в верхній частині грані прорізано ще пару високих вікон. Розташування вікон підтримує ритм напруженого розгортання мас в напрямку догори, а разом з тим вікна заливають центральну дільницю морем світла і цим посилюють контраст між скромним малопомітним і темнуватим бабинцем та величавим за розмахом простору, – центром.[2]