Воскресенська церква, 1773 р.

Фото збірок Харківського університетського музею.

Збудована заходами К. Тарловського («Дикого попа»)[1]. Одноверха. Тризрубна. План складається з невеликого шестигранного вівтаря, великого чотиригранника – центральної дільниці та невеликого чотиригранного бабинця. До центрального зрубу стін з півдня й півночі добудовано вузькі і вдвоє нижчі за зруб стін тої ж дільниці притвори. Зруби стін вівтаря й бабинця – одної висоти, і ця висота мало не вдвоє менша довжини їх плану. Покрито вівтар стрімким стіжковим дахом на 5 схилів, а бабинець – двосхилим. Зруб стін центральної дільниці мало не вдвоє вищий зрубу вівтаря і мало не на третину менший довжини його плану. Крутим стіжковим першим заломом об’єм центру переходить в світловий восьмерик. Його площа близька до площі плану вівтаря, а висота втроє менша довжини. Ще більш крутим другим заломом об’єм переходить в вагомий, спокійних пропорцій, глухий ліхтар (його висота майже дорівнює висоті восьмерика). Завершується дільниця плескатою кришечкою.

Будова – приземиста, витримана в вагомих формах. Внутрішня висота центральної дільниці менша за довжину будови і, певно, дорівнювала довжині лише центра і вівтаря, разом взятим.