Перша згадка про с. Яблучне як хутір датується у грамоті 18 грудня 1699 року, а йшлося у грамоті про події 10 липня того ж року, про передачу полковнику Охтирського полку Іваном Перехрестову маєтностей у с. Нова Рабіна. Перший храм у Яблучному побудував той же полковник близько 1702 року в ім'я святителя Василія Великого. Звичайно ж, що храм був маленький, неодноразово відновлювався. Тільки у 1799 році було побудовано новий храм теж Василівський, але вже на кошти громади та казни, бо на той час село входило до управління Російського імператорського дому. Тільки на початку XIX ст. жителі Яблучного були переведені до стану казенних селян.   

У 1847 році церква і дзвіниця були вже старі, селяни отримали дозвіл від Харківської духовної консисторії на будівництво нового храму, але ж коштів не вистачало. У 1860-ті роки населення Яблучного зростає і щоб усі могли на богослужіннях храм відремонтували і розширили на один притвор на честь Вознесіння Господня.

Будівництво нового храму почали тільки у 1885 році, заздалегідь були заготовлені цегла, вапно, залізо, камінь. Проект храму розробляв Харківський єпархіальний архітектор Федір Іванович Данілов. Проект було розраховано на 3 тисячі осіб, це була кам’яна церква із дзвіницею, обштукатурена, крита залізом. Храм на честь Вознесіння був освячений 22 жовтня 1887 року.

Перша церковно-приходська школа була побудована у 1896 році, вона була при храмі, дерев’яна, обкладена цеглою. Поруч із школою і храмом був насаджений фруктовий сад. А у 1913 році прихожани побудували кам’яну огорожу із залізними решітками.

На жаль у 1930-ті роки храм було зруйновано…