Кустичі, Миколаївська церква (С. Таранушенко)

Церква Миколи 1766 р.

Церква збудована стародубівськими теслями Йосипом Тимофійовичем, Омеляном Івановичем та Юхимом Красноголовкою. Уявлення про будову складаемо на підставі контракту, виданого теслями П. Скорупі, на кошт якого будувалася церква[1].

Замовець ставив вимогу, щоб майстри верх церкви робили «по образцу нового манеру (какая где усмотрится церков хорошо зделана) так на тот образец смякая и должны делать». На жаль, ми ще так слабо обізнані в еволюції форм церков другої половини XVIII в., щоб зрозуміти, що мав на увазі Скорупа, і конкретизувати риси отого «нового манеру», не можемо. Новим вимогам відповідало і те, що «при оной церкви опасани не будет». Церкву мали будувати одноверху; це також характерна прикмета нового типу церков.

План церкви за контрактом уявляємо цілком ясно: центральна дільниця – восьмигранник («з самого фундамента круглая, завиваная»), вівтар і бабинець – шестигранники («олтар и переднюю літію кругло подводить в один середній верх с прибанками»). Як виглядала в натурі вимога «кругло подводить олтар и переднюю літію в один верх с прибанками», можна побачити в заміряній нами церкві Миколи 1773 р. в Будках, в якій вівтар і бабинець «кругло підведені в один верх прибанками».

План церкви не мав нічого нового; він відомий в пам’ятках XVII і XVIII вв. По старому церкву мали вкрити ґонтою и «покожушить всю без остатку». Висоту зрубу стін церкви контракт визначив в 35 вінців. Але уточнити розміри («какая она будет на практике») майстри мали в процесі будування, домагаючись гармонійної пропорційності компонентів будови («в пропорцію всего расположения»)[2].

Контракт: «1766 г. марта 30 дня. Мы нижеподписавшіеся мещане и жители стародобвскіе Осип Тимофеев, Омелян Иванов и Ефим Красноголовка, дали сей наш добровольній контракт г. обозному полку Стародубовского его высокород. Павлу Григоріевичу Скоруппе в том, что уговорились мы с его высокрд. по доброму нашему желанию, зделать в маетности его, в с. Кустичах церковь двопрестольную во имя Николая и безсребренников Космы и Даміана на показаном месте, коя будет на каменном фундаменте, а тепер строить оную на колодках, и старой церкви годной лес мешать с новим, где в стенах пристойно будет; з самого ж фундамента будет круглая, завиваная; також олтар и передню лѣтію кругло подводить в один середній верх с прибанками, в пропорцію всего расположенія, в вышину в 35 венцов или какая оная будет на практике, а что касается дверей и окон и сколько оных надобно, то у е. в. состоит разсмотрения; только б оную церковь во углах и в замках крепко а в стенах прямо и ровно делать должны; верх же оной по образу новаго манеру (какая где усмотрится церковь хорошо зделана) так на тот образец смякая и здесь зделать должны; и покривать гонтою и покожушить всю без остатка також внутрь мости с круглими крилосами делать; при оной же церкви опасань не будет, но током всходнія ганки противку дверей, с призбою округ церкви.

Буди ли ж мы некрепко во углах и в стенах негладко и в кришце ту церковь стали делать с порчю и за усмотрением того всего нашего не крепкого дела, должны мы будем своим коштом всю ту порч зделать по настоящему. За труд же свой получить имеем от е. в.: деньгами 80 р., а с провизии: муки житной четвертей 20, круп гречаних четвертей 5, пшена чверток 3, сала пудов 5, соли пудов 5, пшеницы чвертки 3, гречаной муки сеяной 2 чвертки, конопель 2 чвертки, олеи 80 кварт, горелки 4 стани, риби чабака доброго 2 сотнь, овса 2 четверти и гороху четверть, с которой цены в задаток взяли мы 20 р. денег и 6 четвертей муки житной, а впредь, ставши на работе, должны мы по частям денги брать, а именно: в десятовский ярмарок 20 р., да у восень, об успения 20 р., а с харчей что будет надобно; прочее же все по окончания своей работи должни принять. Делать же нам оную церковь со всяким поспешанием безостановочно, чтоб всторону на другую работу никуда не отлучаться, только б был увесь к тому достаток; и себе имеем вести чесно и постоянно без всяких шалостей, дабы добрым порядком оную церковь совсем к зиме и окончить как надобно. Ежели бы мы по сему нашему добровольному контракту не устоя, стали делать худые поступки и в роботе проволочку и остановку, то за тое подвергаем себе безпоблажному штрафу, чего в уверение и в лучшую память дали е. в. сей наш контракт и на том, яко неграмотніи, упросили подписатися… писал сей контракт и во место их неграмотних протопопи стародубовской писар покровский священник Николай Ждановский подписался».


[1] Контракт надруковано у виданні: «Сулимовський Архив». Київ. 1884. С. 251–252. Ми передруковуємо його тут.

[2] При будуванні церков народні майстри не були обмежені і зв’язані готовими креслениками. Імпровізація в їх творчості, як і в творчості народних майстрів інших галузей мистецтва, посідала помітне місце. Починаючи будувати церкву, майстер мав в уяві образ будови, готовий лише в загальних рисах. В процесі будування творчий акт майстра тривав. Тому первісно задумані компоненти будови в процесі втілення їх могли в натурі змінятися. На ці зміни могли впливати різні об’єктивні, чисто матеріальні причини. З другого боку, в процесі розгортання будівництва майстер мав змогу щодня оцінювати і перевіряти в натурі правильність свого первісного, теоретичного задуму і міг в процесі будівництва змінювати в тій чи іншій мірі задумані співвідношення компонентів будови.