Церква Воздвиження 1781 р.[1]

Обмір 1932 р. Фото 1930-го і 1932 рр.

Збудовано з соснового бруса в 1781 р., про що свідчить різьблений напис на вхідних одвірках. Згодом до неї добудовано південний, північний і західний приділи; тоді ж в бокових гранях центральної дільниці вирізано широкі просвіти до південного й північного приділів, а також зашито знизу на висоту трьох брусів вікна над цими приділами.

Церква – тризрубна, триверха. Хорошеозерьска церква належить до того планового типу, що складається з квадратового бабинця, квадратової (з відсіченими кутами) центральної дільниці і квадратового (з відсіченими зовнішніми кутами) вівтаря. У центральної дільниці не тільки верх, але й зруб стін вищий, ніж у вівтаря і бабинця. Зруби стін бабинця й вівтаря стрункі; їх висота мало не вдвоє переважає довжину їх плана. В струнких пропорціях виведено й гранчастий зруб стін центральної дільниці. Навпаки, у восьмериках, особливо центральному, поземні розміри значно переважають їх висоту. Верхи виглядали б приземкуватими і непропорційно низькими, якби нахил граней восьмериків до середини та динамічно легка, вибаглива форма дахів на заломах не забезпечила верхами елегантно м’якої стрункості, яку підсилює певна сухуватість форм корпуса стін. Значну увагу майстер приділив вікнам як одному з важливих ритмових елементів композиції. Їх багато, в зрубах стін вони, може, трохи непропорційно завеликі; розміщено їх високо, близько до карниза.

Дах вівтаря зберіг ще довгі дерев’яні видовбані відливи-водостоки. Вони свідчать, що первісно церква була крита деревом (ґонтом). Сучасні бляшані глухі ліхтарі заважкі розмірами і, певно, недавнього походження.

Західні вхідні двері ведуть в бабинець. Одвірки їх – прямокутної форми. Середина брусів оздоблена різьбою (одна смужка – косиці, друга – дрібненькі боклажки-намистини). В центрі віршня дверей вирізьблена дата побудови: «1781 года».

Всередині високий зруб стін бабинця перерізає суцільний поміст, насланий на висоті 3 метрів від підлоги. Це – хори (на креслениках не показані); сходи на них в північно-західному кутку. Первісні хори були, очевидно, вузенькі, лише біля просвіту в східній грані і не створювали внизу бабинця такого, як зараз, тісного закапелка, відрізаного від вікон суцільним настилом. Верх зруба бабинця по кутках зміцнено 4 ригелями, за допомогою яких квадратовий зруб стін переходить у восьмигранну зрізану піраміду – перший залом. Пазухи в кутках зрубів під ригелями закривають дощані похилі клини. Ригелі з лицевої сторони «спущено» у вигляді трьох поличок. Грані першого залому дають нахил в 45°. Крутий залом переводить простір зруба бабинця у вузький стрункий восьмеричок, прорізаний трьома вікнами (на схід вікна немає). Вгорі зруб восьмерика теж стягнуто 4 брусками-ригелями. Завершує бабинець стрімкий (74°–69°) другий залом, зверху пристелений плафоном.

Західна грань зрубу стін центральної дільниці в церкві Хорошого Озера нагадує грань центральної дільниці Успенської церкви в Переяславі, яку бачив в 1655 р. і описав в своїх подорожніх записках Павло Алеппський[2]. Західна грань центра в Хорошому Озері прорізана трьома, один над одним просвітами: внизу – прохід з бабинця до центра, над ним, віддалений від першого двома брусами, менший середній; ще вище, відділений від середнього теж двома брусами, третій найменший просвіт – «голосник». Середній і верхній просвіти оздоблені зверху і збоків витесаним по контуру візерунком; основний елемент візерунку – сигмаподібний завиток.

Зруб стін центральної дільниці вищий за зруб бабинця, розміри плану його також значно більші. Тому центр після бабинця справляє враження урочисто просторої зали. Високий зруб стін, завдяки виключно чистій рубці вінців, майже непомітно переходить у стрімкий перший залом, а залом так само м’яко переходить у просторий світлий (четверо вікон) восьмерик. Завершують центральну дільницю другий залом і дуже мілкий рудиментарний, а певніш, атрофірований ліхтар. Стрімкий за обмірними креслениками другий залом в натурі виглядає дуже лагідно заломленим, він м’яко перекриває простір дільниці. Ілюзійна висота центральної дільниці велика, але складається враження, що майстер в цій дільниці більше дбав про те, щоб підкреслити не висоту її, а ширину, розмах простору, користуючись м’якими засобами оформлення об’єму. Цьому сприяли надзвичайно досконала рубка вінців, пропорції частин верху. Слід відмітити, що ригелі майстер заложив вгорі зрубу стін і вгорі зрубу восьмерика (по чотири). Вони коротенькі, помережані різьбою. В інших церквах ригелі в основному виконують конструктивну і декоративну роль; майстер підкреслює їх роботу, а разом вони служать оздобою зрубу. В хорошеозерьскій церкві роль ригелів інша: вони в першу чергу – орієнтири, які допомагають чіткіше сприймати розгортання об’ємів.

Вівтар подібний до бабинця, але має і відміни. Частина їх залежить від відмінного плану, але не всі. Західна грань вівтаря переходить у залом без допомоги похилих клинів, як у бабинці; пазухи за ригелями зашито плоскими трикутниками[3]. Вікно в східній грані вміщено нижче, ніж у південній та північній. Перший залом у вівтарі стрімкіший, ніж у бабинці. Просвіт до центральної дільниці розбито, як і у бабинця, на три частини, але контури їх прямолінійні. Нижня частина має форму чотиригранника із зрізаними верхніми кутами; середня – вужча й нижча першої, вона подібна за формою до трапеції; це менша верхня прямокутна ділянка – «голосник».

Аналіз обмірних креслеників Воздвиженської церкви в Хорошому Озері

Вихідний розмір в побудові плану – довжина центральної дільниці. Центр – квадрат з відсіченими кутами (ширина на товщину бруса більша довжини). Південна і північна грані центра = 2/3 довжини дільниці, а східна і західна = ¾ ширини дільниці. Бабинець в плані чотирикутник; у нього довжина на товщину 2 брусів більша ширини. Довжина бабинця і ½ довжини центра = діагоналі чотирикутника, що становить південну половину прямокутника, в який вписується план центра; вівтар у плані – чотирикутник з відсіченими зовнішніми кутами; довжина вівтаря = довжині бабинця, а ширина вівтаря = повній довжині бабинця. Південна і північна грані вівтаря = ½ повної довжини центра, а східна грань = ½ східної грані центра. Аналіз плану показує, що порядок розбивки його в натурі був такий: спочатку розбивався центр, за ним – бабинець, і наостанку – вівтар.

Висота зрубу стін центральної дільниці = подвійній довжині плану бабинця. Заготовляючи зруб першого залому центрального верху, майстер користався шаблоном-трапецією, у якого основа – довжина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань = довжині плану вівтаря і висота = ½ діагоналі південної половини плану вівтаря, а висота першого залому і зрубу стін разом = сумі довжини плану бабинця і центра. Довжина восьмерика і ширина його = довжині плану вівтаря; висота восьмерика = ½ довжини вівтаря, а висота восьмерика і першого залому разом = повній довжині плану вівтаря. Другий залом складався з допомогою шаблона-трапеції, у якої основа –

довжина восьмерика (вгорі), верхня грань = 1/3 ширини плану вівтаря; висота другого залому = висоті восьмерика. Висота верху центральної дільниці = довжині центрального зрубу стін на рівні верхнього вінця.

Висота зрубу стін вівтаря = повній ширині плану центра. Перший залом вівтаря складався з допомогою шаблона-трапеції, у якої основа – довжина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань = 1/3 віддалення між західним кутом південної грані і східним кутом північної грані плану вівтаря. Висота першого залому вівтаря наближається до ¼ довжини плану центра, а висота першого залому і зрубу стін разом = подвійній довжині плану дільниці. У восьмерика довжина і ширина = ½ ширини плану бабинця, а висота восьмерика = висоті першого залому вівтаря. Другий залом складався з допомогою шаблона-трапеції, у якої основа – довжина восьмерика (вгорі), верхня грань = ½ довжини восьмерика; висота визначається тим, що висота верха вівтаря = довжині плану дільниці, а внутрішня висота вівтаря = сумі повної довжини плану вівтаря і центра.

Висота зрубу стін бабинця = повній ширині плану центра плюс товщина 2 брусів. Перший залом бабинця заготовлявся з допомогою шаблона-трапеції; основа її – довжина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань = ½ довжини зрубу стін дільниці (вгорі), висота першого залому бабинця = 1/6 висоти зрубу стін дільниці (перший залом бабинця нижчий першого залому вівтаря). Висота першого залому і зрубу стін бабинця разом = подвійній довжині плану бабинця, а також = висоті зрубу стін і першого залому центральної дільниці. Внутрішня довжина восьмерика бабинця = повній довжині восьмерика вівтаря і = ½ довжини зрубу стін дільниці (вгорі); висота восьмерика = ½ повної ширини плану дільниці (= висоті восьмерика центральної дільниці і більша висоти восьмерика вівтаря). Другий залом бабинця складався з допомогою шаблона-трапеції, у якої основа – довжина восьмерика (вгорі), верхня грань = ½  довжини основи, висота другого залому = висоті першого залому. Верх бабинця = довжині плану дільниці. Внутрішня висота бабинця на товщину 2 брусів довша суми довжини плану бабинця і центра.

Внутрішня висота центральної дільниці в сучасному вигляді менша довжини плану будівлі. Нез’ясованість первісного вигляду ліхтаря центрального верху не дає можливості вирішити, якою ж була первісна внутрішня висота центральної дільниці.

Можна занотувати залежність в розміщенні вікон від розмірів плану. вІкна в південній і північній гранях зрубу стін вівтаря і бабинця заложено на висоті = повній довжині плану вівтаря і бабинця. Віддалення від підлоги до вікон у восьмериках тих же дільниць дорівнює подвійній повній довжині плану дільниць. Вікна в зрубі стін центральної дільниці заложено на висоті, що дорівнює довжині східної грані плану дільниці, або ¾ ширини плану дільниці. Вікна у восьмерику центрального верху заложено над верхнім вінцем зрубу стін центра на висоті = внутрішній висоті бабинця, а над верхнім вінцем зрубу стін центра на висоті, що наближається до ½ діагоналі плану бабинця. вікна в восьмерику бабинця заложено над верхнім вінцем зрубу стін на висоті = висоті першого залому вівтаря. Вікно в восьмерику вівтаря заложено над верхнім вінцем зрубу стін на висоті = ½ ширини плану бабинця.