Дмитрівська церква (С. Таранушенко)

Після того як ця робота була завершена, архітектор Л. Літошенко з Курська повідомив, що поблизу міста Суджі Курської області (раніш Суджа входила до складу Слобідської України) в селі Русское Поречное виявлено старовинну дерев’яну Дмитрівську церкву. Фото її свідчило, що ця пам’ятка належить до групи лиманських, і збудована вона була певно в другій половині XVIII ст. Трьохверха Дмитрівська в Руськім Поречнім – сама північно-східна з відомих нам пам’яток лиманського типу.

Влітку 1970 р. Л. Літошенко зміг частково зміряти та зафотографувати її. Церква збудована з дубових брусів розміром 15 на 20 см в розрізі. В церкві збереглися шестигранної форми одвірки. Різьблений напис на них багато разів зафарбовувався, і зараз з нього читаються окремі літери. Можливо, що напис містить дату побудови, місце, де була збудована пам’ятка, можливо, й ім’я майстра. Л. Літошенко люб’язно дозволив нам використати свої обміри й фото цієї пам’ятки, за що складаємо йому нашу подяку.

Церква Дмитра в Руськім Поречнім – триверха. Центральна дільниця плану – восьмигранник. Вхідний розмір при розбивці плану – ширина центральної дільниці. Повна довжина центра – апофема рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює ширині плану центра. Східна й західна грані центра дорівнюють ½ діагоналі чотирикутника, у якого ширина дорівнює ширині плану, а довжина – довжині центра, а південна й північні грані = ½  повної довжини центра. Вівтар в плані шестигранник, у якого ширина й довжина дорівнюють ½ повної ширини плану центра. Східна грань вівтаря – ½ ширини плану вівтаря, а південна грань – 1/2 діагоналі чотирикутника, в який вписується план вівтаря. Бабинець – шестигранник, у якого ширина дорівнює ширині вівтаря, а довжина визначається тим, що довжина бабинця й половина довжини центра дорівнюють ширині плану центра.

При складанні зрубів стін і верхів майстер виходив з розмірів плану будови. Висота зрубів стін усіх трьох дільниць дорівнює апофемі рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює повній довжині плану центра. Висота (внутрішня) верха центральної дільниці дорівнює довжині плану центра й бабинця, разом взятих. Висота зрубу стін центра разом з першим заломом дорівнює довжині зруба вівтаря й половини довжини центра на рівні верха зрубів стін. Висота першого восьмерика центра визначається тим, що вона разом з висотою першого залома дорівнює ½ довжини плану центра. Довжина першого восьмерика повторює довжину плану вівтаря (один з найулюбленіших засобів побудови восьмериків народними майстрами), а ширина плану того ж першого восьмерика дорівнює ½ довжини плану центра й вівтаря. Примітка: другий залом і ліхтар центрального верха – не заміряні; тому стверджувати, що вони дійсно такі, як виглядають на розрізі, не маємо змоги.

У вівтарі верх всередині над восьмериком зараз зашитий. У бабинці восьмерик і другий залом верха теж не заміряні; тому ясно уявити систему побудови форм цих верхів ми неспроможні. Проте слід відзначити, що внутрішня висота зрубів стін разом з першим заломом у вівтарі й бабинці дорівнюють ширині плану центра. Це свідчить, що форми верхів вівтаря й бабинця мали чітко визначену систему побудови. Можна припустити, що церква була побудована деінде, а згодом була перенесена в Руськое Поречное. При переносі могли відбутися певні зміни первісної форми. Ніяких документів про час і місце побудови пам’ятки не виявлено.