Введенська церква 1726 р.^[1]

Збудована 1726 р. десь на Полтавщині. В 1787 р. перевезена в Берислав. Тому ми залучаємо її до пам’яток Лівобережжя. В Бериславі поставлена була спочатку на Соборній, а в 1884 році перенесена на Олександрівську площу (на Подуйнівці).

За планом це – тризрубна (зараз одноверха) церква; в центрі – восьмигранник (точніше, чотиригранник з відсіченими кутами), вівтар і бабинець – шестигранники (точніше, чотиригранники з відсіченими зовнішніми кутами). До південної і північної граней центру добудовано низенькі рукави (гребінь даху рукава не досягає половини висоти зрубу стін центральної дільниці).

Могутні форми високого зрубу стін центральної дільниці короткими гранями першого залому переходять у дуже низький, але розлогий перший восьмерик. Його площа наблизно дорівнює площі плану вівтаря. Енергійно зведеними гранями другого залому об’єм центральної дільниці переходить в зовсім маленький світловий ліхтарик. Його завершує шоломоподібна главка. Висота цілого верху центральної дільниці не більша за половину висоти зрубу стін. Зруби стін вівтаря і бабинця високі, але нижчі за зруб центральної дільниці, значно стрункіші центрального зрубу. Перекриті вони зовні плоскими гранями п’ятиспадистого даху. Таким чином, будова в основному імпонує могутнім формам корпусу гранчастих зрубів стін суворою централізованою компоновкою мас. Ці риси наближають Бериславську церкву до Покровської в Зінькові.

Вікна розміщені у середній третині зрубів стін. Вікна вівтаря, орієнтовані на схід, і бабинця, орієнтовані на захід, мають хрещату форму (5 квадратів), а в південній і північній гранях центральної дільниці прорізано потрійні вікна, у яких середнє полотнище вище бокових.